Продуктивність соснових і дубово-соснових деревостанів Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату
Для аналізу динаміки запасу деревини у найпоширеніших типах лісу, де лісотвірними деревними видами є сосна і дуб, було використано лісовпорядні дані більше 1,0 тис. ділянок лісового фонду. Досліджено динаміку запасу стовбурової деревини у чистих та мішаних деревостанах, де типотвірними деревними ви...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Ukrainian National Forestry University
2025-05-01
|
| Series: | Науковий вісник НЛТУ України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2746 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Для аналізу динаміки запасу деревини у найпоширеніших типах лісу, де лісотвірними деревними видами є сосна і дуб, було використано лісовпорядні дані більше 1,0 тис. ділянок лісового фонду. Досліджено динаміку запасу стовбурової деревини у чистих та мішаних деревостанах, де типотвірними деревними видами є дуб звичайний і сосна звичайна. Здійснено аналіз запасу деревостанів у п'яти найпоширеніших типах лісу, три з яких віднесено до групи соснових і два – до групи дубових типів лісу. Усі досліджені лісостани поділено на шість груп залежно від частки у складі сосни звичайної (5Сз+… 10Сз) або дуба звичайного (5Дз+…10Дз). Поряд з дубом і сосною, у складі деревостану також беруть участь інші деревні види – бук лісовий, ялина європейська, модрина європейська, граб звичайний, липа дрібнолиста, береза повисла, осика, клен-явір, клен гостролистий, однак їхня участь не перевищує 30 %. Встановлено, що найвищі запаси деревини притаманні деревостанам, у складі яких частка сосни становить 8-10 одиниць. Запаси деревини при цьому відзначаються значною варіабельністю. У складі деревостанів соснових типів лісу з часткою сосни 6-9 од. зазвичай присутній дуб звичайний, участь якого становить 10-40 %. Виявлено, що до 50-річного віку варіабельність запасу деревини невисока через відсутність істотного лісогосподарського впливу на деревостани. Після 50 років варіабельність запасу деревини істотно зростає, що зумовлено насамперед антропогенним впливом, який підсилюється негативною дією біотичних та абіотичних чинників. З'ясовано, що у деревостанах за різної частки сосни у складі (6-10 од.) максимальне нагромадження стовбурового запасу спостережено у віці 80-90 років, після чого запас деревостану помітно зменшується. Поряд з цим, навіть у віці 130-140 років трапляються соснові лісостани, запаси деревини яких становлять 450 м3∙га-1 і більше. Встановлено, що у деревостанах, де частка дуба становить 5 од., запаси деревини найнижчі, а значне зниження запасу спостережено після 100-річного віку. У деревостанах, у складі яких участь дуба становить 60 % і більше, зменшення запасу деревини після 100-річного віку незначне. Виявлено, що найвищі запаси стовбурової деревини відзначено у деревостанах, частка дуба у складі яких становить 8-10 од. В умовах свіжого дубово-соснового субору переважають чисті соснові деревостани, окремі з яких досягають запасу 450 м3∙га-1. З'ясовано, що до 60-річного віку варіабельність запасу стовбурової деревини в них невисока, однак надалі під впливом комплексної дії біотичних, абіотичних та антропогенних чинників варіабельність сильно зростає, змінюючись в межах 280-450 м3∙га-1.
|
|---|---|
| ISSN: | 1994-7836 2519-2477 |