Урожайність амаранту залежно від сорту та норми висіву в умовах достатнього зволоження
Для встановлення оптимальної норми висіву сортів амаранту в умовах достатнього зволоження було проведено польові дослідження на темно-сірому опідзоленому ґрунті. Погодні умови в роки досліджень були досить контрастними і відрізнялися від середньобагаторічних даних як за сумою опадів, так і за рівне...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2023-03-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/223 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Для встановлення оптимальної норми висіву сортів амаранту в умовах достатнього зволоження було проведено польові дослідження на темно-сірому опідзоленому ґрунті. Погодні умови в роки досліджень були досить контрастними і відрізнялися від середньобагаторічних даних як за сумою опадів, так і за рівнем температури. Було тепліше і випало більше опадів. У 2020 і 2022 рр. середня температура за вегетаційний період становила 15,3 °С, що на 0,5 °С вище від багаторічних даних. У 2021 р. вона (14,8 °С) відповідала середнім багаторічним даним. У 2020 р. за вегетаційний період опадів випало на 129 мм вище від норми, у 2021 р. – на 73 мм, у 2022 р. – на 28 мм. Досліджували шість норм висіву: 0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0; 1,2 млн схожих насінин на 1 га для шести сортів: Харківський 1, Ацтек, Лєра, Сем, Студентський, Ультра.
Дослідженнями встановлено, що густота рослин мало залежала від сорту і перебувала в межах 25‒28 рослин/м2. Норма висіву мала значно більший вплив на густоту рослин перед збиранням. За норми висіву 0,2 млн/га вона становила 14 рослин/м2, а за висіву 1,2 млн/га збільшилася лише до
32 рослин/м2, або на 18 рослин/м2. Найбільшою індивідуальною продуктивністю (12,5–34,0 г) за всіх норм висіву характеризувався сорт амаранту Харківський 1. Маса насіння з рослини була найвищою (17,6–34,0 г) у всіх сортів за норми висіву 0,2 млн/га. Оптимальним поєднанням елементів структури врожаю для формування найвищої продуктивності в сорту Харківський 1 було 20 рослин/м2 і маса насіння з рослини 23,1 г. За такої ж густоти рослин і дещо меншої маси насіння з рослин (19,7 г) одержано найбільшу врожайність у сорту Лєра. Найвищою маса 1000 насінин амаранту була в найурожайнішого сорту Харківський 1, де залежно від норми висіву коливалася в межах 0,86–0,92 г. Вона більше змінювалася під впливом сорту (0,14 г), ніж під впливом норми висіву (0,04 г). Збільшення норми висіву до
1,2 млн/га призводило до зменшення маси 1000 насінин до 0,79 г, тоді як за норми висіву 0,2 млн/га вона становила 0,83 г. Найвищу врожайність в середньому за три роки одержано в амаранту сорту Харківський 1 з нормою висіву 0,4 млн/га – 4,63 т/га. Найменша врожайність у середньому за три роки та за нормами висіву була в амаранту сорту Ультра. Сорти Ацтек та Студентський забезпечили приріст урожайності порівняно з Ультра відповідно на 0,21 т/га (8,0 %) та 0,41 т/га (15,5 %). У сорту Сем приріст урожайності становив 0,82 т/га (31,1 %). Сорти Харківський 1 та Лєра переважали сорт Ультра відповідно на 1,76 т/га (66,7 %) та 1,13 т/га (42,8 %).
Найменша врожайність у середньому за всіма досліджуваними сортами була за максимальної норми висіву. На варіанті з висівом 1,0 млн/га врожайність підвищилася до 3,35 т/га, що вище від норми висіву 1,2 млн/га на 0,11 т/га (3,4 %). За норми висіву 0,8 млн/га врожайність зросла на 0,19 т/га (5,7 %). Найбільший приріст одержано за норми висіву 0,6 млн/га – 0,22 т/га (6,8 %). Оптимальні норми висіву для сортів амаранту є такі: Харківський 1, Лєра і Студентський – 0,4‒0,6 млн/га, Сем – 0,6‒0,8, Ацтек – 0,6–1,0, Ультра – 0,8–1,2 млн/га.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |