Психолінгвістичні феномени «знання мови» і «знання про мову»: проблеми співвідношення й функціонування в мовленні дітей
Стаття присвячена висвітленню деяких аспектів оволодіння дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку знаннями мови і знаннями про мову, розрізненню цих двох різновидів знань, розкриттю їх відмінностей і особливостей, а також специфіки функціонування. В ній описані деякі стратегії й тактики емпірич...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Pereiaslav-Khmelnytsky Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University
2018-04-01
|
| Series: | Психолінгвістика |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/123 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Стаття присвячена висвітленню деяких аспектів оволодіння дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку знаннями мови і знаннями про мову, розрізненню цих двох різновидів знань, розкриттю їх відмінностей і особливостей, а також специфіки функціонування. В ній описані деякі стратегії й тактики емпіричного набуття дошкільника мовних знань, зокрема: наслідування, конструювання, неусвідомлюваних мовних узагальнень, спроб і помилок, словотворчості, пристосування до умов мовленнєвого спілкування тощо, а також особливості опанування знань про мову; представлено процедури користування метамовою та мовою, що освоєна в натуральний спосіб; розкрито суть неусвідомленого, ненавмисного мимовільного рівня освоєння дітьми мовних знань у віці до 5 років і сформульовано визначення мовної компетенції дитини, під якою розуміється її здатність розуміти й продукувати щораз нові речення (висловлювання), відрізняючи граматично правильні від неправильних; без зміни смислу контексту перефразовувати речення, фрази, а також мікротеми, здійснюючи синонімічну заміну, відчувати лексичні й граматично-стилістичні значення слів, їх багатозначність тощо. В статті показано істотні відмінності мовних знань (знань мови) від знань про мову, а також репрезентовано два види метамовних знань – декларативні й процедурні, обґрунтовано значення останніх для удосконалення мовно-мовленнєвої компетенції дітей. В статті також велика увага приділяється доведенню ролі різних ступенів функціональності мовних і метамовних знань в продукуванні висловлювань. Оперативнішими знаннями пропонується вважати емпіричні знання мови, ніж вивчені знання про мову, особливо в тих випадках, коли останні є, по-перше, лише декларативними, а процедурні – відсутні взагалі; по-друге, коли процедурні знання механічно завчені, а тому майже неусвідомлені й нефункціональні хоча й по пам’яті вони можуть бути експліковані дітьми. |
|---|---|
| ISSN: | 2309-1797 2415-3397 |