Агрометеорологічні чинники як детермінанти якості зерна спельти озимої в Поліссі України

У статті висвітлено результати дослідження впливу агрометеорологічних чинників на формування якісних показників зерна пшениці спельти (озимої) (Triticum spelta L.) в умовах Полісся України. Основною метою дослідження було виявлення зв’язку між гідротермічними умовами періоду вегетації (зокрема фаз...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Оксана ТРЕМБІЦЬКА, Світлана СТОЛЯР
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2025-06-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/166
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:У статті висвітлено результати дослідження впливу агрометеорологічних чинників на формування якісних показників зерна пшениці спельти (озимої) (Triticum spelta L.) в умовах Полісся України. Основною метою дослідження було виявлення зв’язку між гідротермічними умовами періоду вегетації (зокрема фаз наливу та дозрівання зерна) та вмістом білка й сирої клейковини в зерні різних сортів культури. Дослідження проводилися протягом 2022–2024 рр. із використанням методів польових спостережень, агрометеорологічного моніторингу та лабораторного аналізу зерна. Установлено, що погодні умови значно впливають на якісні параметри врожаю. Зокрема, зниження температури повітря в поєднанні з надмірною кількістю опадів у фазі наливу зерна (2023 та 2024 роки) призвело до зменшення вмісту білка до 13,2 та 12,5 % відповідно, у порівнянні з 14,5 % у 2022 р. за сприятливих погодних умов. Аналогічна динаміка спостерігалася щодо вмісту сирої клейковини. Найвищі показники якості зерна в середньому за три роки спостерігалися у сортів Аттергауер Дінкель (30,9 % клейковини, 13,7 % білка) та Мв Мартонголд (30,2 й 13,5 %, відповідно). Також було виявлено, що сорти з високим генетичним потенціалом якості зерна здатні краще адаптуватися до несприятливих метеорологічних умов. Це вказує на доцільність використання сортів з підвищеною стійкістю до коливань температури повітря та кількості опадів у сучасних умовах кліматичних змін. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації технологій вирощування спельти в зоні Полісся, покращення сортової політики та підвищення продовольчої якості зерна.
ISSN:0130-8521
2786-5231