Відтворна здатність корів-первісток, отриманих при різних варіантах лінійного підбору
У статті наведено показники відтворної здатності в корів-первісток західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи, отриманих у результаті різних варіантів підбору ‒ внутрішньолінійного та кросів ліній. Низка дослідників відзначає, що в стадах голштинізованої худоби поряд...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2021-03-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/331 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті наведено показники відтворної здатності в корів-первісток західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи, отриманих у результаті різних варіантів підбору ‒ внутрішньолінійного та кросів ліній. Низка дослідників відзначає, що в стадах голштинізованої худоби поряд з істотним збільшенням молочної продуктивності виникають проблеми з відтворенням. Це стосується й української чорно-рябої молочної породи, створеної шляхом використання генофонду голштинофризької породи для покращення місцевої чорно-рябої худоби.
Аналіз результатів використання різних варіантів підбору при розведенні за лініями дає змогу визначити найбільш ефективні поєднання. Застосування тих, що мають суттєвий вплив на покращення продуктивності та відтворної здатності корів, є актуальним і має перспективи при плануванні роботи з удосконалення західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої породи. Дослідження здійснено в стаді ДП ДГ «Радехівське» Радехівського району Львівської області. Встановлено, що при застосуванні внутрішньолінійного підбору суттєвих відмінностей за показниками відтворної здатності між коровами-первістками ліній Елевейшин 1491007, Валіанта 1650414 і Чіфа 1427381 немає. Сервіс-період між першим та другим отеленнями переважав оптимальний рівень у корів усіх трьох груп і коливався від 123,9 до 143,0 дня. Оптимальним у межах біологічної норми був лише сухостійний період (57,2–58,8 дня). Міжотельний період та показник, що від нього залежить, – коефіцієнт відтворної здатності переважали оптимальні параметри.
При міжлінійному підборі аналізували такі кроси ліній: Чіфа 1427381 – Елевейшин 1491007, Чіфа 1427381 – Старбака 352790, Чіфа 1427381 – Валіанта 1650414, Валіанта 1650414 – Елевейшин 1491007, Старбака 352790 – Валіанта 1650414. Вік першого отелення в кросу ліній Чіфа 1427381 – Валіанта 1650414 був найменшим і становив 18,7 міс. Найвищим серед тварин аналізованих поєднань цей показник був у поєднанні Валіанта 1650414 – Елевейшин – 20,9 міс. Середні показники сервіс-періоду становили від 117,6 дня в кросу Старбака 352790 – Валіанта 1650414 до 147,6 дня в кросу Чіфа 1427381 – Старбака 352790.
Найнижча тривалість тільності (281,4 дня) була в корів із поєднання Валіанта 1650414 – Елевейшин 1491007. У корів від міжлінійного поєднання Старбака 352790 – Валіанта 1650414 тривалість тільності була найвищою на відміну від решти груп і становила 284,1 дня.
Як при внутрішньолінійному, так і при міжлінійному поєднаннях сухостійний період був у межах біологічної норми (50–60 днів). При цьому у тварин різних кросів він коливався від 56,8 до 65,9 дня.
Оптимальна тривалість міжотельного періоду – 365 днів. У нашому дослідженні міжотельний період між першим і другим отеленнями становив від 401,7 у кросу ліній Старбака 352790 – Валіанта 1650414 до 439,7 дня у кросу Чіфа 1427381 – Старбака 352790. Коефіцієнт відтворної здатності між першим і другим отеленнями в корів різних кросів – 0,83–0,91 дня.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |