Продуктивність корів і якість молока за згодовування силосу, законсервованого пробіотичними препаратами

Наведено результати порівняльного вивчення якості силосів із злаково-бобових сумішок однорічних кормових культур підвищеної вологості, законсервованих пробіотичними препаратами, щодо силосу без консервантів і їх впливу на молочну продуктивність корів та якісні параметри молока. Дослідження проведен...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: І. В. ДУШАРА, Н. М. ФЕДАК, С. П. ЧУМАЧЕНКО, Л. М. ДАРМОГРАЙ
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2021-03-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/330
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Наведено результати порівняльного вивчення якості силосів із злаково-бобових сумішок однорічних кормових культур підвищеної вологості, законсервованих пробіотичними препаратами, щодо силосу без консервантів і їх впливу на молочну продуктивність корів та якісні параметри молока. Дослідження проведено на трьох групах корів української чорно-рябої молочної породи. Крім основного раціону, корови контрольної групи отримували по 20,0 кг силосу, заготовленого без консервантів, I дослідної – 18,5 кг силосу, законсервованого бактеріальним препаратом БПС-Л у дозі 10 г/т зеленої маси, II дослідної – аналогічну кількість силосу, заготовленого з пробіотичним препаратом KT-L 18/1 у дозі 8 мл суспензії на 1 т зеленої маси. Матеріалом для досліджень слугували силосовані корми та молоко. У молоці визначали СЗМЗ, жир, білок, лактозу, густину за допомогою апарата «Ekomilk Total», вміст золи – шляхом спалювання зразків у муфельній печі, концентрацію кальцію – перманганатним способом, вміст фосфору – колориметрично. Хімічний аналіз силосів виявив, що в контрольному варіанті втрати сухої речовини, сирого протеїну та каротину склали 10,2; 14,1 та 30,7%, а в дослідних, відповідно, 6,8; 5,9 та 20,7 і 6,1; 6,7 та 12,2%. Найбільш оптимальне співвідношення між вмістом молочної та оцтової кислот відзначено в силосі, заготовленому з пробіотичним препаратом KT-L 18/1 (68,35 : 31,31%) за відсутності масляної кислоти в обох дослідних варіантах. Дослідження хімічного складу молока виявило тенденцію до збільшення в ньому вмісту сухої речовини в дослідних групах здебільшого за рахунок жиру та казеїну, що зумовило підвищення густини молока, яка є важливим технологічним показником при його переробці. Забезпеченість молока корів усіх груп кальцієм та фосфором була на достатньому рівні. За загальною бактеріальною забрудненістю, визначеною за редуктазною пробою, молоко контрольних корів було зараховано до ІІ класу якості, а дослідних – до І. Середньодобовий надій натурального молока за 90 діб облікового періоду по дослідних групах становив, відповідно, 16,2 та 16,4 кг і був на 3,8 та 5,1% вищим, ніж у контролі (15,6 кг).
ISSN:0130-8521
2786-5231