Вплив удобрення на продуктивність та ботаніко-господарський склад сіяних лучних агроценозів
Наведено результати дослідження щодо впливу мінерального удобрення на врожайність та формування ботанічного складу сіяного лучного фітоценозу сінокісного призначення. З’ясовано реакцію бобово-злакових та злакових травосумішей на комплексну дію фосфорно-калійних, азотних добрив та комплексних мікр...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2020-09-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/361 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Наведено результати дослідження щодо впливу мінерального удобрення на врожайність та формування ботанічного складу сіяного лучного фітоценозу сінокісного призначення.
З’ясовано реакцію бобово-злакових та злакових травосумішей на комплексну дію фосфорно-калійних, азотних добрив та комплексних мікроелементів у хелатній формі «Мікрофол комбі», що застосовували для позакореневого (листкового) підживлення травостою.
Для сівби використовували сумішки багаторічних трав, що складалися з тимофіївки лучної (6 кг/га) та конюшини лучної (16 кг/га); тимофіївки лучної (4 кг/га), грястиці збірної (6 кг/га), пажитниці багаторічної (6 кг/га), костриці лучної (6 кг/га); тимофіївки лучної (4 кг/га), грястиці збірної (6 кг/га), пажитниці багаторічної (6 кг/га), конюшини лучної (3 кг/га) та лядвенцю рогатого (3 кг/га).
Встановлено, що вищий показник продуктивності на сумішці з тимофіївки лучної (6 кг/га) та конюшини лучної (16 кг/га) отримано у варіанті з внесенням N60Р60К60 – 9,57 т/га сухого корму.
Бобово-злакова сумішка, в яку було додано тимофіївку лучну (4 кг/га), грястицю збірну (6 кг/га), пажитницю багаторічну (6 кг/га), конюшину лучну (3 кг/га) та лядвенець рогатий (3 кг/га), на аналогічному фоні удобрення дала змогу одержати 9,80 т/га сухої речовини.
Застосування мікроелементів для обробки вегетуючих рослин сприяло деякому зростанню показників урожайності, а саме: на травосумішці тимофіївки лучної та конюшини гібридної – на 0,48 т/га; злаковому травостої – 0,83 т/га; на травостої з тимофіївки лучної, грястиці збірної, пажитниці багаторічної, конюшини лучної та лядвенцю рогатого – 0,46 т/га сухої маси.
Вищий вміст конюшини лучної зберігся саме в сумішці з тимофіївкою лучною у варіантах, де вносили фосфорне та калійне добриво (Р60К60), – 37,7% та варіанті з додатковим підживленням азотом у дозі N30 – 37,8% до зеленої маси.
Подальше збільшення норми азотних добрив у досліді до N90 значно знижувало відсоток сіяних бобових трав у травостої і, як наслідок, призводило до зменшення врожайності.
В п’ятикомпонентній сумішці (тимофіївка лучна, грястиця збірна, пажитниця багаторічна, конюшина лучна, лядвенець рогатий) участь конюшини лучної у формуванні травостою становила лише 17,3–30,9%. Вміст лядвенцю рогатого в середньому за три роки використання становив 12,4–22,0% до зеленої маси.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |