Вплив низової пожежі на природні букові лісостани Українських Карпат
Здійснення систематичних спостережень (моніторинг) за станом та динамікою природних комплексів та об'єктів, екосистем та клімату є невід'ємною складовою частиною установ природно-заповідного фонду. Зважаючи на завдання, які стоять перед працівниками наукового відділу Національного природно...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Ukrainian National Forestry University
2025-05-01
|
| Series: | Науковий вісник НЛТУ України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2749 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Здійснення систематичних спостережень (моніторинг) за станом та динамікою природних комплексів та об'єктів, екосистем та клімату є невід'ємною складовою частиною установ природно-заповідного фонду. Зважаючи на завдання, які стоять перед працівниками наукового відділу Національного природного парку, дослідження впливу пожежі на природні букові лісостани є актуальними. Для цього підібрано природні букові лісостани, пошкоджені низовими пожежами у 2019 та 2020 роках. Так, у 2019 р. пожежа пошкодила буковий праліс, а у 2020 р. ‒ середньовіковий буковий лісостан. Дослідження здійснено на постійних пробних площах, закладених у 2024 році. Встановлено, що середньовіковий буковий деревостан на четвертий рік після низової пожежі за санітарним станом є всихаючим, а за ступенем деградації фотосинтетичного апарату ‒ "дуже ушкодженим". З'ясовано, що під його наметом сформувалася значна кількість самосіву і підросту, який представлений 2-3-річками, належить до висотних груп ≤25 см та 26-50 см, характеризується інтенсивним приростом і відповідає складу материнського деревостану. Для трав'яно-чагарникового ярусу характерна висока рясність видів, на відміну від лісостанів, не пошкоджених пожежею, що свідчить про істотну зміну умов. Порівняно із середньовіковим буковим деревостаном, низова пожежа не так істотно пошкодила буковий праліс. Встановлено, що деревостан на п'ятий рік після низової пожежі за санітарним станом є ослаблений, а за ступенем деградації фотосинтетичного апарату ‒ "слабо ушкоджений". Досліджено, що під його наметом сформувалося значна кількість самосіву і підросту, який представлений 3-4-річками, належить до висотної групи ≤25 см і відповідає складу материнського деревостану. Частка підросту, яку віднесено до групи старше 7 років (залишилася після пожежі), є незначною (27,3 %). Трав'яно-чагарниковий ярус не відновився: поодиноко трапляються окремі види. З'ясовано, що буковий праліс є стійкішим до низової пожежі, ніж середньовіковий буковий лісостан.
|
|---|---|
| ISSN: | 1994-7836 2519-2477 |