Спадковий тягар у гусей в процесі створення диморфної популяції

Наведено результати визначення спектра та частоти прояву спадкових генетичних дефектів розвитку ембріонів на широкому матеріалі гусей. Ним виступали вихідні родинні форми (велика сіра, рейнська порода) гусей, нащадки першого ‒ третього поколінь та створеної диморфної популяції. Після закінчення інк...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: В. П. ХВОСТИК
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2021-06-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/318
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1839610494667718656
author В. П. ХВОСТИК
author_facet В. П. ХВОСТИК
author_sort В. П. ХВОСТИК
collection DOAJ
description Наведено результати визначення спектра та частоти прояву спадкових генетичних дефектів розвитку ембріонів на широкому матеріалі гусей. Ним виступали вихідні родинні форми (велика сіра, рейнська порода) гусей, нащадки першого ‒ третього поколінь та створеної диморфної популяції. Після закінчення інкубації серед відходів інкубування яєць відбирали завмерлі ембріони, так звані «задохлики». При візуальному огляді ембріонів визначали морфологічні порушення у будові скелета, а також різні диспропорції окремих частин тіла. Морфологічні та анатомічні спадкові вади ембріонів встановлювали при патолого-анатомічному обстеженні відходів інкубації. Рівень генетичного тягаря у кожній дослідженій групі птиці визначали як частку виявлених аномалій розвитку ембріонів до загальної обстеженої їх кількості. У гусей великої сірої породи поміж обстежених загиблих ембріонів один з них мав подвійну аномалію, частота прояву якої становила 0,65 %. Очевидно, що індивідуально-сімейна селекція, яка проводиться з цією птицею тривалий час, не сприяє накопиченню й закріпленню в її генопулі „шкідливих генів”. У гусей рейнської породи протягом усіх трьох років моніторингу виявляли серед обстежених загиблих ембріонів спадкові вади їх розвитку. Величина спадкового тягаря знаходилася у межах 1,52‒4,00 %. Оскільки різниця цього показника за роками була невірогідною, то коливання рівня генетичного тягаря обумовлено незначними пилкоподібними флуктуаціями частот летальних генів щодо середньопопуляційного рівня в обмеженій за чисельністю поголів’я групі гусей рейнської породи. У нащадків F1 серед обстежених загиблих ембріонів аномалій генетичного характеру не виявлено. У нащадків другої генерації серед обстежених загиблих ембріонів діагностовано два генетичних дефекти розвитку з частотою прояву 0,79 % кожна. Рівень генетичного тягаря невисокий й становив 1,59 %. Можна допустити, що у гібридів F1  летальні гени перебували у гетерозиготному стані й тому у них не проявлялися, а у нащадків F2  деякі з них перейшли в гомозиготний рецесивний стан й проявили свою дію шляхом появи спадкових вад ембріонів. У гусей третьої генерації серед обстежених ембріонів діагностовано одну аномалію, частота прояву якої становила 1,25 %. Можна припустити, що ген, який обумовлює цю ваду ембріонального розвитку, гуси F3 успадкували від птиці попереднього покоління. У гусей створеної диморфної популяції рівень генетичного тягаря невисокий (2,50 %) і не представляє загрозливого значення для розведення птиці.
format Article
id doaj-art-ecd6f3610e374cea888540ac3beea7a6
institution Matheson Library
issn 0130-8521
2786-5231
language English
publishDate 2021-06-01
publisher Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
record_format Article
series Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
spelling doaj-art-ecd6f3610e374cea888540ac3beea7a62025-07-29T08:15:24ZengPublishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAASПередгірне та гірське землеробство і тваринництво0130-85212786-52312021-06-0169210.32636/01308521.2021-(69)-2-14Спадковий тягар у гусей в процесі створення диморфної популяціїВ. П. ХВОСТИК0Інститут розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН Наведено результати визначення спектра та частоти прояву спадкових генетичних дефектів розвитку ембріонів на широкому матеріалі гусей. Ним виступали вихідні родинні форми (велика сіра, рейнська порода) гусей, нащадки першого ‒ третього поколінь та створеної диморфної популяції. Після закінчення інкубації серед відходів інкубування яєць відбирали завмерлі ембріони, так звані «задохлики». При візуальному огляді ембріонів визначали морфологічні порушення у будові скелета, а також різні диспропорції окремих частин тіла. Морфологічні та анатомічні спадкові вади ембріонів встановлювали при патолого-анатомічному обстеженні відходів інкубації. Рівень генетичного тягаря у кожній дослідженій групі птиці визначали як частку виявлених аномалій розвитку ембріонів до загальної обстеженої їх кількості. У гусей великої сірої породи поміж обстежених загиблих ембріонів один з них мав подвійну аномалію, частота прояву якої становила 0,65 %. Очевидно, що індивідуально-сімейна селекція, яка проводиться з цією птицею тривалий час, не сприяє накопиченню й закріпленню в її генопулі „шкідливих генів”. У гусей рейнської породи протягом усіх трьох років моніторингу виявляли серед обстежених загиблих ембріонів спадкові вади їх розвитку. Величина спадкового тягаря знаходилася у межах 1,52‒4,00 %. Оскільки різниця цього показника за роками була невірогідною, то коливання рівня генетичного тягаря обумовлено незначними пилкоподібними флуктуаціями частот летальних генів щодо середньопопуляційного рівня в обмеженій за чисельністю поголів’я групі гусей рейнської породи. У нащадків F1 серед обстежених загиблих ембріонів аномалій генетичного характеру не виявлено. У нащадків другої генерації серед обстежених загиблих ембріонів діагностовано два генетичних дефекти розвитку з частотою прояву 0,79 % кожна. Рівень генетичного тягаря невисокий й становив 1,59 %. Можна допустити, що у гібридів F1  летальні гени перебували у гетерозиготному стані й тому у них не проявлялися, а у нащадків F2  деякі з них перейшли в гомозиготний рецесивний стан й проявили свою дію шляхом появи спадкових вад ембріонів. У гусей третьої генерації серед обстежених ембріонів діагностовано одну аномалію, частота прояву якої становила 1,25 %. Можна припустити, що ген, який обумовлює цю ваду ембріонального розвитку, гуси F3 успадкували від птиці попереднього покоління. У гусей створеної диморфної популяції рівень генетичного тягаря невисокий (2,50 %) і не представляє загрозливого значення для розведення птиці. https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/318гусисхрещуваннядиморфна популяціязагиблі ембріонианомаліїгенетичний тягар
spellingShingle В. П. ХВОСТИК
Спадковий тягар у гусей в процесі створення диморфної популяції
Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
гуси
схрещування
диморфна популяція
загиблі ембріони
аномалії
генетичний тягар
title Спадковий тягар у гусей в процесі створення диморфної популяції
title_full Спадковий тягар у гусей в процесі створення диморфної популяції
title_fullStr Спадковий тягар у гусей в процесі створення диморфної популяції
title_full_unstemmed Спадковий тягар у гусей в процесі створення диморфної популяції
title_short Спадковий тягар у гусей в процесі створення диморфної популяції
title_sort спадковий тягар у гусей в процесі створення диморфної популяції
topic гуси
схрещування
диморфна популяція
загиблі ембріони
аномалії
генетичний тягар
url https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/318
work_keys_str_mv AT vphvostik spadkovijtâgarugusejvprocesístvorennâdimorfnoípopulâcíí