Вплив систем удобрення на розвиток грибних хвороб у посівах пшениці озимої
До головних факторів обмеження реалізації потенційної продуктивності пшениці озимої належать забезпечення вологою, елементами живлення, ураження рослин хворобами та пошкодження шкідниками. Важливою складовою сучасних технологій вирощування пшениці озимої є система захисту рослин від хвороб, яка п...
Saved in:
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2021-03-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/319 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | До головних факторів обмеження реалізації потенційної продуктивності пшениці озимої належать забезпечення вологою, елементами живлення, ураження рослин хворобами та пошкодження шкідниками.
Важливою складовою сучасних технологій вирощування пшениці озимої є система захисту рослин від хвороб, яка передбачає застосування як хімічного, так і інших методів контролю поширення та розвитку збудників.
Упродовж останніх років спостерігається тенденція сталого збільшення валового виробництва зерна, яке досягається за рахунок інтенсифікацій технологій вирощування пшениці озимої, одночасно створюються сприятливі умови для прояву фітопатогенних мікроорганізмів та зростання їх шкідливості.
Тому вдосконалення та розроблення високоефективних методів захисту рослин від хвороб є актуальним напрямом сучасних досліджень.
Найпоширенішими хворобами, виявленими впродовж років досліджень, були: борошниста роса (збудник – гриб Erysiphe graminis DC. f. sp. tritici Em), темно-бура плямистість листя (збудник – гриб Drechslera tritici-repentis Ito), піренофороз (збудник – гриб Pyrenophora tririci-repentis).
Згідно з результатами наших досліджень системи удобрення впливали на розвиток грибних хвороб пшениці озимої.
Найменший розвиток темно-бурої плямистості листя та піренофорозу відзначено у варіанті при внесенні під пшеницю озиму N70P90K90 на фоні 10 т/га гною + СаСО3 1,0 н за Нг. Він становив, відповідно, в 1,4 та 1,7 разу менше, ніж на контролі.
Розвиток борошнистої роси у варіанті при внесенні під пшеницю озиму N30P45K45 на фоні 10 т/га гною + СаСО3 1,0 н за Нг був у 1,4 та 1,7 разу меншим, ніж на контролі.
При внесенні під пшеницю озиму N120P135K135 на фоні 10 т/га гною + СаСО3 1,0 н за Нг розвиток борошнистої роси збільшувався в 1,2 разу, темно-бурої плямистості листя – 1,7 разу, піренофорозу – 2,3 разу до контролю без удобрення.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |