Хлібопекарські властивості борошна пшениці м’якої озимої залежно від агротехнічних заходів вирощування в Центральному Лісостепу
Встановлено вплив погодних умов року вирощування, попередника та строку сівби на мінливість об’єму хліба, пористості м’якуша, хлібопекарської оцінки пшениці м’якої озимої в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН, що розташований у центральній частині Лісостепу України. Виявлено о...
Saved in:
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2022-03-01
|
Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
Subjects: | |
Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/271 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | Встановлено вплив погодних умов року вирощування, попередника та строку сівби на мінливість об’єму хліба, пористості м’якуша, хлібопекарської оцінки пшениці м’якої озимої в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН, що розташований у центральній частині Лісостепу України. Виявлено особливості формування хлібопекарських властивостей борошна чотирнадцяти сортів і трьох ліній пшениці м’якої озимої, висіяних у три строки після п’яти попередників.
Зафіксовано значне варіювання досліджуваних показників у роки вирощування. Отримано максимальний об’єм хліба (856–853 см3) в середньому для всіх генотипів за 2016/17–2018/19 рр. після попередників соняшник та соя, більшу пористість м’якуша (82 %) – після гірчиці та соняшнику, найвищу хлібопекарську оцінку (3,3 бала) – після соняшнику. Зі зміщенням строку сівби від 26 вересня до 16 жовтня відзначали незначне збільшення об’єму хліба після попередника сидеральний пар, пористості м’якуша – після гірчиці, хлібопекарської оцінки – після сидерального пару й кукурудзи, а також неістотне зменшення об’єму хліба після кукурудзи й сої, пористості м’якуша ‒ після сої, хлібопекарської оцінки ‒ після соняшнику за цих же умов.
Виявлено відхилення від загальної тенденції впливу строків сівби на формування хлібопекарських властивостей борошна окремих сортів і ліній пшениці м’якої озимої та виокремлено генотипи, для яких був оптимальним строк сівби 5 жовтня. Отримані результати потрібно враховувати при оцінюванні генотипів у селекційному процесі, а також у розробленні базових елементів технології вирощування сортів.
Встановлено максимальний вплив чинників: генотипу на об’єм хліба та хлібопекарську оцінку, умов року вирощування – на пористість м’якуша, попередника – на об’єм хліба. Вагомого впливу строків сівби на хлібопекарські властивості борошна пшениці м’якої озимої не виявлено.
Вплив усіх чинників та їх взаємодій на формування хлібопекарських властивостей борошна був достовірний (р ≤ 0,01).
Виділено сорти МІП Вишиванка та МІП Ассоль, які можуть бути використані як генетичні джерела для поліпшення комплексу хлібопекарських властивостей борошна, та ряд генотипів – для підвищення певних показників якості пшениці м’якої озимої.
|
---|---|
ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |