Хлібопекарські властивості борошна пшениці м’якої озимої залежно від агротехнічних заходів вирощування в Центральному Лісостепу

Встановлено вплив погодних  умов року вирощування, попередника та строку сівби на мінливість об’єму хліба, пористості м’якуша, хлібопекарської оцінки пшениці м’якої озимої в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН, що розташований у центральній частині Лісостепу України. Виявлено о...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: І. В. ПРАВДЗІВА
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2022-03-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/271
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Встановлено вплив погодних  умов року вирощування, попередника та строку сівби на мінливість об’єму хліба, пористості м’якуша, хлібопекарської оцінки пшениці м’якої озимої в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН, що розташований у центральній частині Лісостепу України. Виявлено особливості формування хлібопекарських властивостей борошна чотирнадцяти сортів і трьох ліній пшениці м’якої озимої, висіяних у три строки після п’яти попередників. Зафіксовано значне варіювання досліджуваних показників у роки вирощування. Отримано максимальний об’єм хліба (856–853 см3) в середньому для всіх генотипів за 2016/17–2018/19 рр. після попередників соняшник та соя, більшу пористість м’якуша (82 %) – після гірчиці та соняшнику, найвищу хлібопекарську оцінку (3,3 бала) – після соняшнику. Зі зміщенням строку сівби від 26 вересня до 16 жовтня відзначали незначне збільшення об’єму хліба після попередника сидеральний пар, пористості м’якуша – після гірчиці, хлібопекарської оцінки – після сидерального пару й кукурудзи, а також неістотне зменшення об’єму хліба після кукурудзи й сої, пористості м’якуша ‒ після сої, хлібопекарської оцінки ‒ після соняшнику за цих же умов. Виявлено відхилення від загальної тенденції впливу строків сівби на формування хлібопекарських властивостей борошна окремих сортів і ліній пшениці м’якої озимої та виокремлено генотипи, для яких був оптимальним строк сівби 5 жовтня. Отримані результати потрібно враховувати при оцінюванні генотипів у селекційному процесі, а також у розробленні базових елементів технології вирощування сортів. Встановлено максимальний вплив чинників: генотипу на об’єм хліба та хлібопекарську оцінку, умов року вирощування – на пористість м’якуша, попередника – на об’єм хліба. Вагомого впливу строків сівби на хлібопекарські властивості борошна пшениці м’якої озимої не виявлено. Вплив усіх чинників та їх взаємодій на формування хлібопекарських властивостей борошна був достовірний (р ≤ 0,01). Виділено сорти МІП Вишиванка та МІП Ассоль, які можуть бути використані як генетичні джерела для поліпшення комплексу хлібопекарських властивостей борошна, та ряд генотипів – для підвищення певних показників якості пшениці м’якої озимої.
ISSN:0130-8521
2786-5231