Експериментально-дослідна робота Казимира Малевича в галузі художньої культури

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення теоретичної спадщини Малевича та його впливу на культурний процес України 20–30-х рр. ХХ ст., яка є не менш важливою, ніж його творчий доробок. Наукова новизна розвідки полягає у розширенні дискурсу присутності Казимира Малевича в україн...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Ліліана Романівна Вежбовська
Format: Article
Language:English
Published: Kyiv National University of Culture and Arts 2019-05-01
Series:Культура і мистецтво у сучасному світі
Subjects:
Online Access:http://culture-art-knukim.pp.ua/article/view/172448
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення теоретичної спадщини Малевича та його впливу на культурний процес України 20–30-х рр. ХХ ст., яка є не менш важливою, ніж його творчий доробок. Наукова новизна розвідки полягає у розширенні дискурсу присутності Казимира Малевича в українському культурному процесі в кін. 20 – поч. 30 рр. XX ст., а також у з’ясуванні ролі його експериментально-дослідницької роботи в галузі художньої культури. Стаття базується на історичному методі, який виражений через конкретно- історичні чинники для визначення теоретичної спадщини К. Малевича, його місця в історії мистецтва авангардного напрямку супрематизму та розвитку художньої культури в цілому. Застосовано також текстологічний та компаративний методи дослідження для вивчення теоретичних статей-лекцій Казимира Малевича, опублікованих у харківському виданні пан-футуристів «Нова Генерація» у 1928–30 рр. Теоретична спадщина Малевича не менш важлива, ніж його творчий доробок. Проте сьогодні теоретичні праці Малевича в українській науковій культурі недостатньо вивчені, про що свідчить також відсутність його напрацювань у художній освіті. Висновки. Доведено, що, експериментальна та пошукова робота Казимира Малевича стала важливим свідченням епохи та фіксацією нового бачення у сфері художньої культури. Викладання теоретичних розробок у Київському художньому інституті, їхня публікація у «Новій генерації» засвідчили високу готовність до діалогу та оновлення українського творчого середовища. Казимир Малевич збагатив історію мистецтва новим терміном: «безпредметність», який протиставляв образотворчому мистецтву, завданням якого є відтворення предметного світу. Безпредметність Малевича була, по суті, новим методом інтерпретації мистецтва, що змістив акценти від визначення змісту до визначення форми мистецтва, його сутності («як таковості»). Фактично він, як теоретик, виявив закономірності розвитку художньої форми, пояснивши важливість і послідовність виникнення кожного нового напрямку: від Сезана до кубізму, від кубізму до футуризму і кубофутуризму; від кубофутуризму до супрематизму.
ISSN:2410-1915
2616-423X