КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТИЧНОГО ПІДХОДУ ДО СУЧАСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ ЗВУКОРЕЖИСЕРА У МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ
Сучасні тенденції у еволюції музичного мистецтва обумовлює перегляд місця і ролі усіх креативних фахівців у ньому, зокрема, звукорежисерів. Відповідно, концептуальне обґрунтування критичного підходу до визначення ролі, функцій звукорежисера та чинників перегляду змісту діяльності звукорежисерів в с...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | German |
| Published: |
Publishing House "Helvetica"
2025-05-01
|
| Series: | Слобожанські мистецькі студії |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.spu.sumy.ua/index.php/art/article/view/677 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Сучасні тенденції у еволюції музичного мистецтва обумовлює перегляд місця і ролі усіх креативних фахівців у ньому, зокрема, звукорежисерів. Відповідно, концептуальне обґрунтування критичного підходу до визначення ролі, функцій звукорежисера та чинників перегляду змісту діяльності звукорежисерів в сучасних умовах потребують ґрунтовного аналізу. Для конкретизації місця і ролі сучасного звукорежисера схарактеризовано стан музичної індустрії на початку ХХІ ст. у частині згортання креативної складової і наростання шаблонності творчих проєктів, які реалізувалися звукорежисерами, а також визначені чинники, які обумовили означені тенденції. У статті обґрунтовується внесок у сучасне визначення ролі та функцій звукорежисера американського композитора і музикознавця Джона Кейджа, канадського композитора, письменника й еколога Реймонда Мюррей Шефера, американського етномузиколога Алана Ломакса. Аналізується концепція Дж. Кейджа про «невизначеність» і «випадковість»; поняття звукового пейзажу та заднього (фонового) й переднього плану прослуховування Р. Мюррея Шефера; роль музики у культурі та фіксації культури у записах А. Ломакса у контексті сучасної звукорежисури.Робиться висновок про те, що сучасний звукорежисер має вичерпно розуміти мету та завдання звукорежисури та звукозапису; цінувати техніку та визначати її роль у звукорежисурі; шукати нові креативні рішення, а також не має відкидати звукове середовище. Наголошується, що застосування окресленого підходу дозволить створювати естетично та культурно змістовніші проєкти, які актуалізують звукорежисуру як вид творчої діяльності у сфері музичного мистецтва. Також звертається увага, шо запропонований критичний підхід не слід розглядати як універсальний стандарт, який може бути застосований до усіх проєктів у сучасній музичній індустрії.
|
|---|---|
| ISSN: | 2786-8214 2786-8222 |