Структура врожаю сіяного бобово-злакового травостою залежно від видового складу та удобрення
Структура багаторічних бобово-злакових травосумішок відіграє важливу роль у формуванні врожаю і якості кормової маси. Особливо це стосується листків, у хлорофілі яких відбувається процес фотосинтезу органічної речовини. Разом з тим листки значно багатші на поживні речовини. Тому чим більша у структ...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2022-06-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/255 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1839610542263631872 |
|---|---|
| author | Н. І. ПИЛИПІВ |
| author_facet | Н. І. ПИЛИПІВ |
| author_sort | Н. І. ПИЛИПІВ |
| collection | DOAJ |
| description |
Структура багаторічних бобово-злакових травосумішок відіграє важливу роль у формуванні врожаю і якості кормової маси. Особливо це стосується листків, у хлорофілі яких відбувається процес фотосинтезу органічної речовини. Разом з тим листки значно багатші на поживні речовини. Тому чим більша у структурі врожаю маса листків, тим вища врожайність і кормова поживність травостою.
Дослідження, проведені в умовах Лісостепу Західного на темно-сірому опідзоленому глеюватому слабозмитому ґрунті, показали, що структура врожаю багаторічних бобово-злакових травосумішок залежить від видового складу, удобрення і позакореневого підживлення травостою регулятором росту органік баланс. Водночас найбільший відсоток листків (26,5–29,4) у бобових трав І укосу відзначено у травосумішці, де зі злаків висівали грястицю збірну, пажитницю багаторічну і тимофіївку лучну, з бобових – конюшину лучну і лядвенець рогатий. У злакових трав найбільше листя у структурі врожаю (27,1–29,9 %) спостерігали на ділянках, де, крім злаків, висівали бобові конюшину гібридну та лядвенець рогатий чи конюшину гібридну і конюшину лучну.
Повні мінеральні добрива, внесені з розрахунку N30Р60К90, збільшували частку листків у бобових трав І укосу, залежно від складу травосумішки, з 25,7–27,2 % на контролі і 26,3–27,3 % на фосфорно-калійному фоні до 27,0–28,5 %. У злакових трав цей показник зростав відповідно з 26,4–27,9 до 27,0–28,0 і 28,5–29,9 %. Подальше підвищення дози додатково внесеного азоту до N60 не збільшувало частку листків як у злакових, так і бобових компонентів травосумішки. Позакореневе підживлення травостою регулятором росту органік баланс підвищувало масу листків у структурі врожаю бобових і злакових трав І укосу на всіх варіантах удобрення.
Внесені мінеральні добрива збільшували і масу стебел: у бобових трав з 55,4–56,7 % на контролі до 55,8–57,3 % на ділянках, удобрених Р60К90, і до 56,6–59,9 % на варіантах, удобрених повними мінеральними добривами з розрахунку N60P60K90.
У другому укосі бобово-злакової травосумішки частка листків у бобових трав знижувалася порівняно з першим укосом з 25,7–29,8 до 16,0–20,2 %, злаків – з 26,4–29,8 до 17,5–20,9 %.
У міру старіння бобово-злакового травостою маса листя у структурі врожаю бобових і злакових трав суттєво знижувалася.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-cbf2e521dfbd4b3c9c4e8cebc83c78ef |
| institution | Matheson Library |
| issn | 0130-8521 2786-5231 |
| language | English |
| publishDate | 2022-06-01 |
| publisher | Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS |
| record_format | Article |
| series | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| spelling | doaj-art-cbf2e521dfbd4b3c9c4e8cebc83c78ef2025-07-29T07:57:58ZengPublishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAASПередгірне та гірське землеробство і тваринництво0130-85212786-52312022-06-0171210.32636/01308521.2022-(71)-2-10Структура врожаю сіяного бобово-злакового травостою залежно від видового складу та удобренняН. І. ПИЛИПІВ0Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Структура багаторічних бобово-злакових травосумішок відіграє важливу роль у формуванні врожаю і якості кормової маси. Особливо це стосується листків, у хлорофілі яких відбувається процес фотосинтезу органічної речовини. Разом з тим листки значно багатші на поживні речовини. Тому чим більша у структурі врожаю маса листків, тим вища врожайність і кормова поживність травостою. Дослідження, проведені в умовах Лісостепу Західного на темно-сірому опідзоленому глеюватому слабозмитому ґрунті, показали, що структура врожаю багаторічних бобово-злакових травосумішок залежить від видового складу, удобрення і позакореневого підживлення травостою регулятором росту органік баланс. Водночас найбільший відсоток листків (26,5–29,4) у бобових трав І укосу відзначено у травосумішці, де зі злаків висівали грястицю збірну, пажитницю багаторічну і тимофіївку лучну, з бобових – конюшину лучну і лядвенець рогатий. У злакових трав найбільше листя у структурі врожаю (27,1–29,9 %) спостерігали на ділянках, де, крім злаків, висівали бобові конюшину гібридну та лядвенець рогатий чи конюшину гібридну і конюшину лучну. Повні мінеральні добрива, внесені з розрахунку N30Р60К90, збільшували частку листків у бобових трав І укосу, залежно від складу травосумішки, з 25,7–27,2 % на контролі і 26,3–27,3 % на фосфорно-калійному фоні до 27,0–28,5 %. У злакових трав цей показник зростав відповідно з 26,4–27,9 до 27,0–28,0 і 28,5–29,9 %. Подальше підвищення дози додатково внесеного азоту до N60 не збільшувало частку листків як у злакових, так і бобових компонентів травосумішки. Позакореневе підживлення травостою регулятором росту органік баланс підвищувало масу листків у структурі врожаю бобових і злакових трав І укосу на всіх варіантах удобрення. Внесені мінеральні добрива збільшували і масу стебел: у бобових трав з 55,4–56,7 % на контролі до 55,8–57,3 % на ділянках, удобрених Р60К90, і до 56,6–59,9 % на варіантах, удобрених повними мінеральними добривами з розрахунку N60P60K90. У другому укосі бобово-злакової травосумішки частка листків у бобових трав знижувалася порівняно з першим укосом з 25,7–29,8 до 16,0–20,2 %, злаків – з 26,4–29,8 до 17,5–20,9 %. У міру старіння бобово-злакового травостою маса листя у структурі врожаю бобових і злакових трав суттєво знижувалася. https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/255бобово-злакова травосумішкавидовий складоблиствленість травмінеральні добриварегулятор росту органік баланспроцес фотосинтезу |
| spellingShingle | Н. І. ПИЛИПІВ Структура врожаю сіяного бобово-злакового травостою залежно від видового складу та удобрення Передгірне та гірське землеробство і тваринництво бобово-злакова травосумішка видовий склад облиствленість трав мінеральні добрива регулятор росту органік баланс процес фотосинтезу |
| title | Структура врожаю сіяного бобово-злакового травостою залежно від видового складу та удобрення |
| title_full | Структура врожаю сіяного бобово-злакового травостою залежно від видового складу та удобрення |
| title_fullStr | Структура врожаю сіяного бобово-злакового травостою залежно від видового складу та удобрення |
| title_full_unstemmed | Структура врожаю сіяного бобово-злакового травостою залежно від видового складу та удобрення |
| title_short | Структура врожаю сіяного бобово-злакового травостою залежно від видового складу та удобрення |
| title_sort | структура врожаю сіяного бобово злакового травостою залежно від видового складу та удобрення |
| topic | бобово-злакова травосумішка видовий склад облиствленість трав мінеральні добрива регулятор росту органік баланс процес фотосинтезу |
| url | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/255 |
| work_keys_str_mv | AT nípilipív strukturavrožaûsíânogobobovozlakovogotravostoûzaležnovídvidovogoskladutaudobrennâ |