Принципи FAIR у науці: формування компетенцій для належного управління даними досліджень
Збільшення обсягів і важливості дослідницьких (наукових) даних зумовлює появу відповідних політик, стандартів, інфраструктур, у яких важливу роль відіграє належне та контрольоване управління даними. Мета статті – узагальнити основні поняття й тенденції у сфері управління дослідницькими даними, п...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
KNUKiM Publishing Centre
2025-07-01
|
| Series: | Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/335555 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Збільшення обсягів і важливості дослідницьких (наукових) даних зумовлює появу відповідних політик, стандартів, інфраструктур, у яких важливу роль відіграє належне та контрольоване управління даними.
Мета статті – узагальнити основні поняття й тенденції у сфері управління дослідницькими даними, проаналізувати відповідний міжнародний досвід і основні вимоги до знань та навичок для фахівців, які працюють у сфері управління даними в університетах і наукових установах.
Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні методів аналізу й синтезу, що дало змогу досягти окресленої мети статті й отримати обґрунтовані висновки. Теоретичні методи аналізу й порівняння допомогли вивчити стан досліджуваної проблеми, уточнити сутність ключових понять і визначити структуру компетентностей фахівців з управління дослідницькими даними.
Наукова новизна отриманих результатів. У роботі систематизовано основні тенденції, політики, стандарти щодо принципів управління дослідницькими даними з огляду на виклики відкритого доступу й відкритої науки; на основі міжнародного досвіду визначено основні вимоги до фахівців з управління даними, які варто врахувати в науковій практиці загалом і в освітніх програмах зокрема.
Висновки. Звернено увагу на радикальну трансформацію сучасної наукової комунікації, зважаючи на потребу відкривати не тільки публікації про результати дослідження, а й самі дані. Наголошено на важливості управляти даними дослідження на всіх етапах його життєвого циклу, а також на потребі відповідної професійної підготовки фахівців у цій царині як у межах формальної освіти, так і через навчання впродовж життя. Подано комплексну структуру ключових компетентностей, необхідних для ефективного керування даними за принципами FAIR упродовж усього життєвого циклу дослідження, у тому числі розуміння типів і форматів даних, методик укладання планів управління даними, знання відповідних інформаційних технологій, а також законодавчої та нормативної бази. Не менш важливим є знання відповідної предметної сфери, а також навички міжособистісного спілкування та пов’язані з ними особистісні характеристики, навички навчання та адвокації. В Україні все ще досить небагато фахівців з управління дослідницькими даними, які мають спеціальну кваліфікацію щодо даних. Більшість з них навчалася «на роботі» й через цільовий професійний розвиток (масові відкриті онлайн-курси, семінари, вебінари тощо); усе ще немає професійного стандарту такого фахівця (хоча його почали розробляти); бракує спеціальних освітніх програм. Розроблення професійного стандарту фахівця з управління даними, а також відповідних навчальних програм формальної і неформальної освіти за участю різноманітних учасників (університетів, наукових установ, бібліотек), створення та функціонування відповідної інфраструктури, зокрема центрів компетенції в галузі управління дослідницькими даними, репозитаріїв даних, сприятиме ефективному впровадженню відкритої науки та належного управління дослідницькими даними.
|
|---|---|
| ISSN: | 2617-796X 2618-0049 |