Формування екологічно стійких агроландшафтів на ерозійно небезпечних землях
Підбір компонентів травосумішок ґрунтувався на їхній стійкості до умов вирощування, тривалості використання та здатності до покращення агрофізичних властивостей ґрунту. На першому році використання переважали бобові трави (конюшина лучна, конюшина гібридна), а серед злакових – пажитниця багаторічна...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2025-06-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/158 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Підбір компонентів травосумішок ґрунтувався на їхній стійкості до умов вирощування, тривалості використання та здатності до покращення агрофізичних властивостей ґрунту. На першому році використання переважали бобові трави (конюшина лучна, конюшина гібридна), а серед злакових – пажитниця багаторічна. Починаючи з другого року, частка бобових знижувалася, а домінування злакових трав зростало. На четвертий рік травостої складалися переважно зі злакових видів
(90,3–93,9 %), тоді як частка бобових була незначною (3,4–6,7 %). Урожайність сухих речовин під багаторічними різнокомпонентними травосумішками на слабозмитих ґрунтах становила 9,30–10,62 т/га. Порівняно з трикомпонентною травосумішкою 1 (пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна) істотний приріст сухих речовин (НІР05 т/га – 0,50) забезпечили семи- і дванадцятикомпонентні травосумішки (травосумішки 5 і 6). На середньозмитих ґрунтах урожайність сухих речовин під травосумішками становила 9,24–9,93 т/га і була вищою на багатокомпонентних багаторічних бобово-злакових травосумішках (7–12 компонентів). Також, слід зазначити, що врожайність сухих речовин травосумішок на слабозмитих ґрунтах була вищою на 1,2–12,8 % ніж на середньозмитих. Аналіз залежності між урожайністю та видовим складом показав, що травосумішки з більшою кількістю компонентів демонстрували кращу адаптацію до умов вирощування. Зменшення частки бобових видів компенсувалося зростанням ролі злакових, що забезпечувало стабільність урожайності навіть на четвертий рік використання. Найвищу продуктивність забезпечили семи- та дванадцятикомпонентні травосумішки.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |