Застосування біологічних препаратів в органічній технології вирощування пшениці озимої

Досліджено ефективність застосування біопрепаратів для обробки насіння та в позакореневому підживленні за біологізованої технології вирощування пшениці озимої в ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу Західного. Визначено вплив досліджуваних факторів на формування густоти стояння рослин восени пере...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: А. М. ШУВАР, Л. Л. БЕГЕН, Г. М. ДОРОТА, М. Ю. ТИМКІВ
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2020-03-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/394
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Досліджено ефективність застосування біопрепаратів для обробки насіння та в позакореневому підживленні за біологізованої технології вирощування пшениці озимої в ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу Західного. Визначено вплив досліджуваних факторів на формування густоти стояння рослин восени перед припиненням вегетації та навесні після її відновлення. Зокрема, кількість рослин на варіантах з використанням біологічних препаратів була відповідно у межах 433–446 та 425–437 шт./м2 і перевищувала контроль на 13–26 та 14–26 шт./м2. Встановлено вплив застосування біопрепаратів на врожайність пшениці озимої. Прирости до контролю становили 0,2–0,5 т/га. Кращий результат одержали від обробки насіння діазофітом (0,4 л/га) + позакореневого підживлення азотофітом, 0,6 л/га (ІV етап органогенезу) + позакореневої обробки біостимулятором біосил, 20 мл/га (VII етап органогенезу), що дозволило отримати приріст зерна 0,5 т/га. Найвищою врожайність пшениці озимої була в 2014 р. за формування кращих показників структури через більш сприятливі погодні умови. Отримали вищі порівняно з контролем такі показники елементів структури, як кількість продуктивних пагонів на 1 м2, кількість колосків та зерен у колосі, маса зерна 1 колосу. На варіантах із застосуванням біологічних препаратів вони були відповідно у межах 515–521 шт./м2, 16,4–17,6 шт., 33,1–34,9 шт., 1,16–1,22 г і перевищили контроль на 28–34 шт./м2, 1,1–2,1 шт., 1,8–3,6 шт. та 0,04–0,14 г. Від мінеральних добрив приріст становив відповідно    45 шт./м2; 1,5 шт.; 4,8 шт.; 0,13 г. За кількістю колосків у колосі та масою зерна одного колоса отримано більш близькі показники від мінерального та біологічного живлення. Застосування біопрепаратів мало позитивний вплив на фізичні та якісні показники зерна. На варіантах біологічного живлення за три роки досліджень маса 1000 зерен та натура були в межах 38,3–39,0 г та 761–767 г/л і перевищували контроль відповідно на 2,0–2,7 г та 4–10 г/л. Вміст сирої клейковини становив 24,1–25,7 % з її пружністю 70 ум. од. приладу ВДК-1, вміст сирого білка 11,8–12,1 %, що відповідає класифікації для цінних пшениць. Проведені розрахунки економічної ефективності вирощування пшениці озимої за біологізованої системи удобрення показали, що біологічні препарати забезпечують рівень рентабельності в межах 115–135 %.
ISSN:0130-8521
2786-5231