Вплив вилуговування кальційфосфатосилікатних склокристалічних матеріалів на здатність до зв’язування з альбуміном <em>in vitro</em> та біосумісність <em>in vivo</em>
Метою даної роботи є визначення впливу вилуговування композиційних біоактивних матеріалів та вільної енергії поверхні на характер зв’язування поверхні з альбуміном in vitro. Вихід іонів кальцію з матеріалу після витримки в дистильованій воді та 10-му % розчині альбуміну визначали методом полум’яно...
Saved in:
| Main Authors: | , , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Chuiko Institute of Surface Chemistry of NAS of Ukraine
2020-05-01
|
| Series: | Хімія, фізика та технологія поверхні |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://cpts.com.ua/index.php/cpts/article/view/545 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Метою даної роботи є визначення впливу вилуговування композиційних біоактивних матеріалів та вільної енергії поверхні на характер зв’язування поверхні з альбуміном in vitro.
Вихід іонів кальцію з матеріалу після витримки в дистильованій воді та 10-му % розчині альбуміну визначали методом полум’яної атомно-абсорбційної спектрометрії за допомогою приладу Agilent AA 240FS. Мікрорельєф поверхні оцінювали за показником середнього арифметичного відхилення профілю (Ra) і визначали за допомогою профілометра Surtronic 3+. Значення вільної енергії поверхні композиційних матеріалів визначали методом Оуенса–Вендета–Рабеля–Каебле після витримки в альбуміні. Гістологічні дослідження зразків стегнової кістки щурів, через 30 діб після впровадження імплантату з розробленого матеріалу проводили за допомогою світлового мікроскопа Olympus BX63 та фіксували за допомогою цифрової камери DP73 (Olympus).
У роботі були використані розроблені нами раніше композиційні біоактивні матеріали, на основі порошків кальційфосфатосилікатних стекол, легованих мікродобавками оксидів молібдену, ванадію, лантану, кобальту, стронцію та купруму з додаванням 5 мас. ч. діоксиду цирконію (марка ДЦІ 1). Матеріали пресували з використанням як зв’язуючого розчину карбоксиметилцелюлози та випалювали при 750?800 °С протягом 15 хв. Отримані зразки характеризувалися наявністю тонкодисперсних кристалів гідроксиапатиту в кількості 50?60 об. %.
Встановлено, що розчинність розроблених матеріалів у воді визначається властивостями склофази (ступенем зв’язаності кремнійкисневого каркаса fSi) та вмістом гідроксиапатиту. Процес зв’язування кальцію з альбуміном (масова частка зв’язаного кальцію в розчині 15.67 мг/дм3) для розроблених матеріалів визначається характеристиками поверхні матеріалів (ВЕП = 74.6 мДж/м2, Ra = 3.4 мкм), особливостями їхньої структури (fSi = 0.28, кількість кристалів ГАП = 60 об. % з розміром кристалів 1.0 мкм) і характером розчинення.
В результаті експериментального дослідження з використанням методів гістології встановлено, що матеріал АСЗ-5 є біосумісним, характеризується остеоіндуктивними і остеокондуктивними властивостями. Розроблений матеріал є перспективним при отриманні біосумісних імплантатів для заміщення дефектів кісткової тканини.
|
|---|---|
| ISSN: | 2079-1704 2518-1238 |