Безпека конфіденційної військової інформації: проблеми, виклики та способи захисту

Мета статті – виявити основні проблеми й виклики у сфері безпеки конфіденційної військової інформації, з’ясувати способи захисту такої інформації від наявних і потенційних загроз. Методи дослідження. Застосовано сукупність загальнонаукових методів, зокрема оглядово-аналітичний – для визначення т...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Марина Цілина
Format: Article
Language:English
Published: KNUKiM Publishing Centre 2025-07-01
Series:Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері
Subjects:
Online Access:http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article/view/335536
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Мета статті – виявити основні проблеми й виклики у сфері безпеки конфіденційної військової інформації, з’ясувати способи захисту такої інформації від наявних і потенційних загроз. Методи дослідження. Застосовано сукупність загальнонаукових методів, зокрема оглядово-аналітичний – для визначення теоретичного підґрунтя наукової розвідки. Системний метод виявився результативним під час вивчення окремих зарубіжних і вітчизняних публікацій, а також розгляду нормативно-законодавчих актів із порушеної проблеми. В основу наукової статті покладено принципи об’єктивності та цілісності. Наукова новизна полягає в з’ясуванні специфіки роботи з конфіденційною військовою інформацією під час війни в Україні, визначенні переваг і недоліків застосунків «Армія+», «Резерв+», установленні ефективних способів захисту документів та програм редагування інформації обмеженого доступу. Висновки. Проведене дослідження дало змогу виявити, що найпоширенішими проблемами під час роботи з конфіденційними військовими документами є великий обсяг, контекстуальна чутливість, зміна безпекового середовища, баланс між прозорістю та безпекою, застарілі формати документів, людський чинник, різні стандарти безпеки з країнами-союзниками, можливості супротивника. Вимоги щодо обробки та безпеки персональних даних визначено в спеціальному Порядку Міністерства оборони України. Функціонали застосунків «Армія+», «Резерв+» значно оптимізували діловодні процеси, однак час від часу зазнають кібератак. Окрім самих документів, захищати треба ще й людей, зокрема військовослужбовців та їхні сім’ї, офіцерів розвідки, звичайних підрядників і цивільних осіб, які співпрацюють з військовими, особовий склад об’єднаних збройних сил, бо вони так само можуть бути мішенями ворога. Стратегії захисту секретної інформації та програмну платформу Redactable, що створені в США, також можна впроваджувати й застосовувати в Україні. Варто завжди пам’ятати, що збої в інформаційній безпеці в армії мають надзвичайно високу ціну, потенційно призводячи до диверсій, загибелі людей і геополітичних наслідків.
ISSN:2617-796X
2618-0049