Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіону

Глобальні зміни клімату та його вплив на довкілля дають підстави для перегляду енергетичних стратегій та пошуку нових технологічних рішень в галузі відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). У структурі ВДЕ у світі більше 50% займає енергія, отримана з біомаси рослинного походження, – це 15% всієї сук...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Authors:	М. Д. ВОЛОЩУК, Н. М. ЛИС, Н. Л. ТКАЧУК, Р. С. ІВАНЮК
Format:	Article
Language:	English
Published:	Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2020-09-01
Series:	Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:	верба енергетична тополя енергетична вихід енергії тверде біопаливо
Online Access:	https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/354
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

_version_	1839610134796435456
author	М. Д. ВОЛОЩУК Н. М. ЛИС Н. Л. ТКАЧУК Р. С. ІВАНЮК
author_facet	М. Д. ВОЛОЩУК Н. М. ЛИС Н. Л. ТКАЧУК Р. С. ІВАНЮК
author_sort	М. Д. ВОЛОЩУК
collection	DOAJ
description	Глобальні зміни клімату та його вплив на довкілля дають підстави для перегляду енергетичних стратегій та пошуку нових технологічних рішень в галузі відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). У структурі ВДЕ у світі більше 50% займає енергія, отримана з біомаси рослинного походження, – це 15% всієї сукупної енергії, яка використовується. Україна належить до енергодефіцитних країн, які не в змозі забезпечити енергетичну галузь викопними видами палива, тому для нашої держави є актуальним завдання розвитку альтернативної енергетики. Перспективним поновлювальним джерелом палива є біомаса трав’янистих і деревних культур. Серед деревних енергетичних культур найбільші плантації засаджені тополями та вербами. Згідно з літературними даними, тополя продуктивніша, ніж верба, оскільки паростки верби чутливі до літньої засухи. Вплив основних умов середовища та технологій вирощування на врожайність і якість сільськогосподарських культур розкрито в багатьох наукових джерелах. Проте питання щодо впливу технології вирощування та ґрунтово-кліматичних чинників на ріст і розвиток рослин енергетичної верби і тополі в умовах Західного регіону мало вивчене і недостатньо висвітлене в наукових публікаціях, що зумовлює його актуальність. Результатами досліджень встановлено, що найбільший вихід біопалива верби енергетичної отримано у варіанті з густотою садіння 15 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, який склав 61 490 кг/га. Вихід енергії при цьому був 983,8 ГДж/га. Внесення мінеральних добрив забезпечило збільшення виходу твердого біопалива в межах від 11 550 до 18 040 кг/га по всіх варіантах досліду. Найбільший вихід біопалива тополі енергетичної отримано у варіанті з густотою садіння 6,7 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив – 76 450 кг/га. Вихід енергії при цьому – 122,3 ГДж/га. Внесення мінеральних добрив забезпечило збільшення виходу енергії в межах від 227 040 до © Волощук М. Д., Лис Н. М., Ткачук Н. Л., Іванюк Р. С., 2020 285 120 МДж/га по всіх варіантах досліду. Проведена економічна оцінка вирощування енергетичної верби залежно від густоти насадження і фону живлення виявила, що найінтенсивніше економічний ефект зростав у варіанті з густотою садіння 15 та 12 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, де було досягнуто прибутку 17,3–17,4 тис. грн/га. Енергетично найефективнішим серед використаних у дослідженнях був варіант із густотою садіння 12 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, за якого коефіцієнт енергетичної ефективності досяг 7,4. Проведена економічна оцінка вирощування енергетичної тополі залежно від густоти насадження і фону живлення засвідчила, що найінтенсивніше економічний ефект зростав у варіанті з густотою садіння 6,7 та 5,6 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, де було досягнуто прибутку 27,1–27,8 тис. грн/га. Енергетично найефективнішим серед використаних у дослідженнях був варіант із густотою садіння 5,6 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, за якого коефіцієнт енергетичної ефективності досяг 9,2.
format	Article
id	doaj-art-a5e8359e48c24c46b37f3a5c9c0413d0
institution	Matheson Library
issn	0130-8521 2786-5231
language	English
publishDate	2020-09-01
publisher	Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
record_format	Article
series	Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
spelling	doaj-art-a5e8359e48c24c46b37f3a5c9c0413d02025-07-29T19:23:02ZengPublishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAASПередгірне та гірське землеробство і тваринництво0130-85212786-52312020-09-0168110.32636/01308521.2020-(68)-1-3Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіонуМ. Д. ВОЛОЩУК0Н. М. ЛИС1Н. Л. ТКАЧУК2Р. С. ІВАНЮК3Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААНПрикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААНПрикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААНПрикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН Глобальні зміни клімату та його вплив на довкілля дають підстави для перегляду енергетичних стратегій та пошуку нових технологічних рішень в галузі відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). У структурі ВДЕ у світі більше 50% займає енергія, отримана з біомаси рослинного походження, – це 15% всієї сукупної енергії, яка використовується. Україна належить до енергодефіцитних країн, які не в змозі забезпечити енергетичну галузь викопними видами палива, тому для нашої держави є актуальним завдання розвитку альтернативної енергетики. Перспективним поновлювальним джерелом палива є біомаса трав’янистих і деревних культур. Серед деревних енергетичних культур найбільші плантації засаджені тополями та вербами. Згідно з літературними даними, тополя продуктивніша, ніж верба, оскільки паростки верби чутливі до літньої засухи. Вплив основних умов середовища та технологій вирощування на врожайність і якість сільськогосподарських культур розкрито в багатьох наукових джерелах. Проте питання щодо впливу технології вирощування та ґрунтово-кліматичних чинників на ріст і розвиток рослин енергетичної верби і тополі в умовах Західного регіону мало вивчене і недостатньо висвітлене в наукових публікаціях, що зумовлює його актуальність. Результатами досліджень встановлено, що найбільший вихід біопалива верби енергетичної отримано у варіанті з густотою садіння 15 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, який склав 61 490 кг/га. Вихід енергії при цьому був 983,8 ГДж/га. Внесення мінеральних добрив забезпечило збільшення виходу твердого біопалива в межах від 11 550 до 18 040 кг/га по всіх варіантах досліду. Найбільший вихід біопалива тополі енергетичної отримано у варіанті з густотою садіння 6,7 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив – 76 450 кг/га. Вихід енергії при цьому – 122,3 ГДж/га. Внесення мінеральних добрив забезпечило збільшення виходу енергії в межах від 227 040 до © Волощук М. Д., Лис Н. М., Ткачук Н. Л., Іванюк Р. С., 2020 285 120 МДж/га по всіх варіантах досліду. Проведена економічна оцінка вирощування енергетичної верби залежно від густоти насадження і фону живлення виявила, що найінтенсивніше економічний ефект зростав у варіанті з густотою садіння 15 та 12 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, де було досягнуто прибутку 17,3–17,4 тис. грн/га. Енергетично найефективнішим серед використаних у дослідженнях був варіант із густотою садіння 12 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, за якого коефіцієнт енергетичної ефективності досяг 7,4. Проведена економічна оцінка вирощування енергетичної тополі залежно від густоти насадження і фону живлення засвідчила, що найінтенсивніше економічний ефект зростав у варіанті з густотою садіння 6,7 та 5,6 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, де було досягнуто прибутку 27,1–27,8 тис. грн/га. Енергетично найефективнішим серед використаних у дослідженнях був варіант із густотою садіння 5,6 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, за якого коефіцієнт енергетичної ефективності досяг 9,2. https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/354верба енергетичнатополя енергетичнавихід енергіїтверде біопаливо
spellingShingle	М. Д. ВОЛОЩУК Н. М. ЛИС Н. Л. ТКАЧУК Р. С. ІВАНЮК Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіону Передгірне та гірське землеробство і тваринництво верба енергетична тополя енергетична вихід енергії тверде біопаливо
title	Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіону
title_full	Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіону
title_fullStr	Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіону
title_full_unstemmed	Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіону
title_short	Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіону
title_sort	економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах західного регіону
topic	верба енергетична тополя енергетична вихід енергії тверде біопаливо
url	https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/354
work_keys_str_mv	AT mdvoloŝuk ekonomíčnataenergetičnaefektivnístʹviroŝuvannâbíoenergetičnihkulʹturvumovahzahídnogoregíonu AT nmlis ekonomíčnataenergetičnaefektivnístʹviroŝuvannâbíoenergetičnihkulʹturvumovahzahídnogoregíonu AT nltkačuk ekonomíčnataenergetičnaefektivnístʹviroŝuvannâbíoenergetičnihkulʹturvumovahzahídnogoregíonu AT rsívanûk ekonomíčnataenergetičnaefektivnístʹviroŝuvannâbíoenergetičnihkulʹturvumovahzahídnogoregíonu

Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіону

Similar Items