Економічна та енергетична ефективність вирощування біоенергетичних культур в умовах Західного регіону
Глобальні зміни клімату та його вплив на довкілля дають підстави для перегляду енергетичних стратегій та пошуку нових технологічних рішень в галузі відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). У структурі ВДЕ у світі більше 50% займає енергія, отримана з біомаси рослинного походження, – це 15% всієї сук...
Saved in:
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2020-09-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/354 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Глобальні зміни клімату та його вплив на довкілля дають підстави для перегляду енергетичних стратегій та пошуку нових технологічних рішень в галузі відновлювальних джерел енергії (ВДЕ).
У структурі ВДЕ у світі більше 50% займає енергія, отримана з біомаси рослинного походження, – це 15% всієї сукупної енергії, яка використовується.
Україна належить до енергодефіцитних країн, які не в змозі забезпечити енергетичну галузь викопними видами палива, тому для нашої держави є актуальним завдання розвитку альтернативної енергетики.
Перспективним поновлювальним джерелом палива є біомаса трав’янистих і деревних культур. Серед деревних енергетичних культур найбільші плантації засаджені тополями та вербами. Згідно з літературними даними, тополя продуктивніша, ніж верба, оскільки паростки верби чутливі до літньої засухи.
Вплив основних умов середовища та технологій вирощування на врожайність і якість сільськогосподарських культур розкрито в багатьох наукових джерелах. Проте питання щодо впливу технології вирощування та ґрунтово-кліматичних чинників на ріст і розвиток рослин енергетичної верби і тополі в умовах Західного регіону мало вивчене і недостатньо висвітлене в наукових публікаціях, що зумовлює його актуальність.
Результатами досліджень встановлено, що найбільший вихід біопалива верби енергетичної отримано у варіанті з густотою садіння
15 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, який склав 61 490 кг/га. Вихід енергії при цьому був 983,8 ГДж/га. Внесення мінеральних добрив забезпечило збільшення виходу твердого біопалива в межах від 11 550 до 18 040 кг/га по всіх варіантах досліду.
Найбільший вихід біопалива тополі енергетичної отримано у варіанті з густотою садіння 6,7 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив – 76 450 кг/га. Вихід енергії при цьому – 122,3 ГДж/га. Внесення мінеральних добрив забезпечило збільшення виходу енергії в межах від 227 040 до
© Волощук М. Д., Лис Н. М.,
Ткачук Н. Л., Іванюк Р. С., 2020
285 120 МДж/га по всіх варіантах досліду.
Проведена економічна оцінка вирощування енергетичної верби залежно від густоти насадження і фону живлення виявила, що найінтенсивніше економічний ефект зростав у варіанті з густотою садіння 15 та 12 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, де було досягнуто прибутку 17,3–17,4 тис. грн/га.
Енергетично найефективнішим серед використаних у дослідженнях був варіант із густотою садіння 12 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, за якого коефіцієнт енергетичної ефективності досяг 7,4.
Проведена економічна оцінка вирощування енергетичної тополі залежно від густоти насадження і фону живлення засвідчила, що найінтенсивніше економічний ефект зростав у варіанті з густотою садіння 6,7 та 5,6 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, де було досягнуто прибутку 27,1–27,8 тис. грн/га.
Енергетично найефективнішим серед використаних у дослідженнях був варіант із густотою садіння 5,6 тис. шт./га та внесенням мінеральних добрив, за якого коефіцієнт енергетичної ефективності досяг 9,2.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |