Оцінка несучості гусей за взаємодії “генотип × середовище”

У статті наведено результати досліджень щодо оцінки полігенно зумовленої кількісної ознаки “несучість” за впливу взаємодії “генотип × середовище”. Генетичним матеріалом виступали вихідні родинні форми гусей вітчизняної селекції (велика сіра та рейнська біла породи), нащадки першого-третього поколін...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: В. П. ХВОСТИК
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2023-06-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/215
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:У статті наведено результати досліджень щодо оцінки полігенно зумовленої кількісної ознаки “несучість” за впливу взаємодії “генотип × середовище”. Генетичним матеріалом виступали вихідні родинні форми гусей вітчизняної селекції (велика сіра та рейнська біла породи), нащадки першого-третього поколінь та створеної диморфної популяції. Несучість визначали протягом п’яти місяців яйцекладки. За використання двофакторного дисперсійного аналізу встановлено вірогідний вплив генотипової належності (P<0,05) та місяця яйцекладки (P<0,001) на рівень прояву несучості. Вірогідна різниця градації факторів “умови” надала можливість провести оцінку параметрів пластичності й стабільності у досліджуваних групах гусей. Встановлено, що більш пластичними за несучістю виявилися гуси вихідних родинних форм та нащадки F1. Менш пластичною за цією ознакою була птиця другої-третьої генерацій та диморфної популяції. Це означає, що гуси великої сірої та рейнської порід і їх нащадки слабо реагували на умови навколишнього середовища, тоді як птиця інших груп, навпаки, була більш чутливою до впливу дієвих факторів. У породної птиці пластичність вища, ніж у помісної. Це свідчить про більшу її адаптованість до місцевих умов утримання внаслідок довготривалого розведення у таких умовах. Варіанта стабільності (S2i) ознаки показує, наскільки надійно селекційна ознака досліджуваної групи птиці відповідає тій пластичності, яка оцінена коефіцієнтом регресії. Чим ближче показники S2i наближаються до нуля, тим меншою мірою різняться емпіричні значення ознаки від теоретичних, розташованих на лінії регресії. Тому високий рівень прояву продуктивності будуть мати групи птиці з високим коефіцієнтом регресії й низькою варіансою стабільності ознаки. Високою стабільністю за несучістю характеризувалися гуси рейнської породи, нащадки F3 та диморфної популяції (S2i=0,12–0,19). У цієї птиці високі значення пластичності поєднуються з низькою стабільністю, що важливо для прояву високого рівня продуктивних ознак. Менш стабільними за несучістю виявилися великі сірі гуси та нащадки F1–F2 (S2i=0,67–1,09).
ISSN:0130-8521
2786-5231