Ботанічний склад та динаміка лінійного росту, частки листя і площі листкової поверхні  при  формуванні лучних агрофітоценозів

  Недостатнє вивчення змін видового складу бобово-злакових агрофітоценозів на суходолах північної частини Лісостепу України стримує впровадження розробок у виробництво. Зокрема потребує поглибленого  вивчення проблема стійкості бобового компонента люцерно-злакових сумішей, а також динаміки лінійн...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: В. Г. КУРГАК, Я. В. ГАВРИШ
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2022-06-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/254
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:  Недостатнє вивчення змін видового складу бобово-злакових агрофітоценозів на суходолах північної частини Лісостепу України стримує впровадження розробок у виробництво. Зокрема потребує поглибленого  вивчення проблема стійкості бобового компонента люцерно-злакових сумішей, а також динаміки лінійного росту, частки листя та площі листкової поверхні різнотипних агрофітоценозів. Наведено результати досліджень за 2019–2021 рр. з особливостей формування люцернового, люцерно-злакових з різними злаковими компонентами і злакового кормових травостоїв на різних фонах удобрення і вапнування на темно-сірих ґрунтах. Виявлено кращі люцерно-злакові  агрофітоценози за стійкістю бобового компонента під дією добрив та вапнування, а також особливості динаміки лінійного росту, частки листя та площі листкової поверхні при формуванні врожаю біомаси у 1-му укосі. Частка люцерни посівної в одновидовому посіві була на рівні  86‒89 %, в люцерно-злакових сумішах – 30‒58 %. За  внесення вапна або Р45К90  її вміст у люцерно-злакових травостоях збільшувався на 3‒5 %, а за поєднаного їх застосування  – на 6‒9 %. У люцерно-злакових сумішах люцерна посівна  найкраще утримувалася  за сівби з пізньостиглими тимофіївкою лучною або пирієм середнім, а найгірше – з агресивною ранньостиглою грястицею збірною і малорічною, але ценотично активною в перший рік життя  пажитницею багаторічною. Встановлено, що сіяні травостої формувалися із лінійним ростом  компонентів у межах 71‒136 см. Найбільшою висотою (до 136 см) характеризувався стоколос безостий в люцерно-злакових і злаковому агроценозах за його участі. Присутність бобового компонента в люцерно-злаковому травостої  збільшувала висоту злаків  на 11‒20 %,   внесення N30 у сіяному злаковому фітоценозі – на 25‒26 %. Найсуттєвіші збільшення лінійного росту (в межах 1,8‒3,3 см/добу) спостерігали під час гілкування ‒ початку бутонізації люцерни посівної і трубкування ‒ колосіння злаків. При формуванні врожаю кормової біомаси в міру проходження фаз вегетації у першому укосі  за період 50 діб від 01.05 до 19.06 частка  листя зменшувалася на 9 %, а у середньому за добу на 0,2 % повільніше, а наростання площі листкової поверхні – орієнтовно на 10 діб відбувалося довше на  люцерновому і люцерно-злаковому агроценозі з домінуванням бобового виду, ніж на  злаковому.
ISSN:0130-8521
2786-5231