Неототалітаризм як світоглядний феномен: культурологічний дискурс
У статті на основі методології структурного психоаналізу та постструктуралізму здійснюється філософсько-семантичний аналіз феномену неототалітаризму як світоглядної установки на негацію Іншого (домінуючу ідентичність). Діагностування посттоталітарності передбачає диференціацію її класичних та неклас...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University
2017-05-01
|
| Series: | Cхід |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://skhid.kubg.edu.ua/article/view/102806 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті на основі методології структурного психоаналізу та постструктуралізму здійснюється філософсько-семантичний аналіз феномену неототалітаризму як світоглядної установки на негацію Іншого (домінуючу ідентичність). Діагностування посттоталітарності передбачає диференціацію її класичних та некласичних рис. Класичні принципи нового тоталітаризму виявляються через аналітичну психологію, вони є похідними від культурних архетипів та спираються на досвід першої (етнічний націоналізм) та другої (імперіалізм) хвиль: цілісність як архетип оргії, бінарність як архетип "Ми-Вони", ксенофобія як архетип Чужого, квазірелігійність як архетип Золотого віку, патерналізм як архетип Батька/Матері/влади/держави, романтична концепція культури як гештальту. Некласичні риси неототалітаризму виявляються через структурний психоаналіз мовних практик ("розшивання") і методики деконструкцій, формуються в третій хвилі на основі інформатизації і передбачають використання постмодерних механізмів "рідинної сучасності" (глобальне село, віртуальний тероризм, самоцензура, ідеологічний кітч, популістський елітаризм, Синоптикон як суспільство горизонтального кібер-контролю). |
|---|---|
| ISSN: | 1728-9343 |