Вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів сої
Досліджено вплив сівозмінного фактора на потенційну й актуальну забур’яненість посівів сої та винос поживних речовин бур’янами. Найменший насіннєвий фонд сегетальних видів відмічено після попередника ячменю ярого за традиційної системи удобрення (N45Р45К45) – 25,4 тис. шт./м2, після гречки – 33,8 т...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2020-09-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/351 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1839610473967779840 |
|---|---|
| author | О. В. ВАВРИНОВИЧ О. Й. КАЧМАР |
| author_facet | О. В. ВАВРИНОВИЧ О. Й. КАЧМАР |
| author_sort | О. В. ВАВРИНОВИЧ |
| collection | DOAJ |
| description |
Досліджено вплив сівозмінного фактора на потенційну й актуальну забур’яненість посівів сої та винос поживних речовин бур’янами. Найменший насіннєвий фонд сегетальних видів відмічено після попередника ячменю ярого за традиційної системи удобрення (N45Р45К45) – 25,4 тис. шт./м2, після гречки – 33,8 тис. шт./м2. Найбільшу кількість бур’янів спостерігали у варіанті із застосуванням побічної продукції і мінеральних добрив (N22,5Р22,5К22,5) – 34,5 тис. і 41,2 шт./м2.
Найвищу забур’яненість сої на початку вегетації спостерігали після гречки при внесенні мінеральних добрив у нормі N45Р45К45 – 142 шт./м2, дещо нижчою вона була після ячменю ярого – у цьому ж варіанті удобрення цей показник становив 128 шт./м2. Домінуючими видами були грицики звичайні (Capsellabursa-pastoris (L.) Medik.), лобода біла (Chenopodium album L.), фіалка польова (Viola arvensis Murr.), плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli (L.) Beauv.), ромашка польова (Matricaria perforate Merat.).
До завершення вегетації сої спостерігали збільшення забур’яненості на варіантах без внесення мінеральних добрив після попередників гречки – 154 шт./м2 та ячменю ярого – 136 шт./м2 через сприятливі умови для проростання плоскухи звичайної (Echinochloa crusgalli (L.) Beauv.), мишію сизого (Setaria glauca (L.) Beauv.), триреберника непахучого (Matricaria perforate Merat.).
Вищу конкурентоспроможність сої щодо бур’янів виявлено на варіантах із внесенням N45Р45К45: співвідношення мас культури і бур’янів становило 6,8 (попередник – ячмінь ярий) та 5,7 (гречка). За отриманої врожайності після таких попередників, як ячмінь ярий і гречка (1,78 і 1,70 т/га), втрати становили 18,5 і 18,8%.
У посівах сої найменший сумарний винос мінеральних речовин – 173,6–193,1 кг/га – було відмічено на контролі (попередники – гречка, ячмінь ярий), з яких на азот (N) припадає 36%, фосфор (P2O5) – 13%, калій (K2O) – 51%.
Встановлено, що найменшу потенційну забур’яненість ґрунту та актуальну перед збиранням врожаю, високий сумарний винос мінеральних речовин забезпечила традиційна система удобрення.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-8824faed03a749f9974a30123e30b09d |
| institution | Matheson Library |
| issn | 0130-8521 2786-5231 |
| language | English |
| publishDate | 2020-09-01 |
| publisher | Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS |
| record_format | Article |
| series | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| spelling | doaj-art-8824faed03a749f9974a30123e30b09d2025-07-29T08:20:28ZengPublishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAASПередгірне та гірське землеробство і тваринництво0130-85212786-52312020-09-0168110.32636/01308521.2020-(68)-1-1Вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів соїО. В. ВАВРИНОВИЧ0О. Й. КАЧМАР1Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Досліджено вплив сівозмінного фактора на потенційну й актуальну забур’яненість посівів сої та винос поживних речовин бур’янами. Найменший насіннєвий фонд сегетальних видів відмічено після попередника ячменю ярого за традиційної системи удобрення (N45Р45К45) – 25,4 тис. шт./м2, після гречки – 33,8 тис. шт./м2. Найбільшу кількість бур’янів спостерігали у варіанті із застосуванням побічної продукції і мінеральних добрив (N22,5Р22,5К22,5) – 34,5 тис. і 41,2 шт./м2. Найвищу забур’яненість сої на початку вегетації спостерігали після гречки при внесенні мінеральних добрив у нормі N45Р45К45 – 142 шт./м2, дещо нижчою вона була після ячменю ярого – у цьому ж варіанті удобрення цей показник становив 128 шт./м2. Домінуючими видами були грицики звичайні (Capsellabursa-pastoris (L.) Medik.), лобода біла (Chenopodium album L.), фіалка польова (Viola arvensis Murr.), плоскуха звичайна (Echinochloa crusgalli (L.) Beauv.), ромашка польова (Matricaria perforate Merat.). До завершення вегетації сої спостерігали збільшення забур’яненості на варіантах без внесення мінеральних добрив після попередників гречки – 154 шт./м2 та ячменю ярого – 136 шт./м2 через сприятливі умови для проростання плоскухи звичайної (Echinochloa crusgalli (L.) Beauv.), мишію сизого (Setaria glauca (L.) Beauv.), триреберника непахучого (Matricaria perforate Merat.). Вищу конкурентоспроможність сої щодо бур’янів виявлено на варіантах із внесенням N45Р45К45: співвідношення мас культури і бур’янів становило 6,8 (попередник – ячмінь ярий) та 5,7 (гречка). За отриманої врожайності після таких попередників, як ячмінь ярий і гречка (1,78 і 1,70 т/га), втрати становили 18,5 і 18,8%. У посівах сої найменший сумарний винос мінеральних речовин – 173,6–193,1 кг/га – було відмічено на контролі (попередники – гречка, ячмінь ярий), з яких на азот (N) припадає 36%, фосфор (P2O5) – 13%, калій (K2O) – 51%. Встановлено, що найменшу потенційну забур’яненість ґрунту та актуальну перед збиранням врожаю, високий сумарний винос мінеральних речовин забезпечила традиційна система удобрення. https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/351сівозмінаудобреннясоязабур’яненістьбур'яни |
| spellingShingle | О. В. ВАВРИНОВИЧ О. Й. КАЧМАР Вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів сої Передгірне та гірське землеробство і тваринництво сівозміна удобрення соя забур’яненість бур'яни |
| title | Вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів сої |
| title_full | Вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів сої |
| title_fullStr | Вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів сої |
| title_full_unstemmed | Вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів сої |
| title_short | Вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів сої |
| title_sort | вплив сівозмінного фактора на гербологічний стан посівів сої |
| topic | сівозміна удобрення соя забур’яненість бур'яни |
| url | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/351 |
| work_keys_str_mv | AT ovvavrinovič vplivsívozmínnogofaktoranagerbologíčnijstanposívívsoí AT ojkačmar vplivsívozmínnogofaktoranagerbologíčnijstanposívívsoí |