Вікові зміни продуктивності ремонтних телиць за різних підходів до організації технології їх годівлі

У статті звернено увагу на вікових змінах живої маси та інтенсивності росту ремонтних телиць української чорно-рябої молочної породи за різних підходів до організації технології їх годівлі. Дослідження проводили на трьох групах ремонтних телиць української чорно-рябої молочної породи 6-місячного в...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: О. В. ДРОЗДОВА, О. К. ТРІШИН, І. В. КОРХ, С. Є. ДРОЗДОВ
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2023-06-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/212
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:У статті звернено увагу на вікових змінах живої маси та інтенсивності росту ремонтних телиць української чорно-рябої молочної породи за різних підходів до організації технології їх годівлі. Дослідження проводили на трьох групах ремонтних телиць української чорно-рябої молочної породи 6-місячного віку, живою масою 190 кг, по 9 голів у кожній. За формування піддослідних груп використали різні підходи до організації технології їх годівлі, а саме телиці першої (контрольної) групи одержували раціон, до складу якого входив кукурудзяний силос. У раціонах тварин другої та третьої (дослідних) груп, відповідно, 50 і 100 % цього силосу заміняли силосом, виготовленим із зеленої маси сумісних посівів кукурудзи та сорго. У рамках початкового етапу науково-господарського досліду провели аналіз кормів, який дав змогу виявити відсутність значних відмінностей у хімічному складі силосу, виготовленого із зеленої маси сумісних посівів сорго та кукурудзи, порівняно з кукурудзяним силосом. Проте, використання у складі раціонів ремонтних телиць сорго- кукурудзяного силосу, спричинило незначне зниження в ньому вмісту сирого протеїну, хоча його величини відповідали деталізованим нормам годівлі. Уміст сирої клітковини з розрахунку на 1 кг сухої речовини раціонів був майже однаковим і становив по групах, відповідно, 215, 218 та 221 г. Слід зауважити, що впродовж досліду за величинами приросту живої маси ремонтних телиць жодної з груп значної й вірогідної різниці не спостерігалося. Однак, наприкінці досліду відмінність за інтенсивністю росту між III (дослідною) і I (контрольною) набула статистично вірогідної різниці, тоді як розбіжності між останніми та II (дослідною) групою зросли до рівня тенденції. Тим самим одержані результати довели доцільність використання сорго-кукурудзяного силосу в технології вирощування ремонтних телиць. Зокрема, заміна силосу в складі раціонів телиць дослідних груп забезпечила збільшення їх середньодобових приростів, порівняно з контрольною групою, на четвертий і п’ятий місяць досліду, відповідно, на 4,0 і 6,4 % та на 5,2 і 11,2 % (р≤0,05), що ймовірно обумовлено меншим ступенем розщеплення протеїну рубці, внаслідок чого більша його кількість потрапила в тонкий відділ кишківника, де власне й відбулося його всмоктування. Крім того додатковим підтвердженням перспективності використання силосу, виготовленого з зеленої маси сумісних посівів сорго з кукурудзою в організації технології годівлі ремонтних телиць можуть свідчити вищі врожаї зеленої маси цієї культури, зокрема в посушливі роки, які мінімум у півтора раза переважають кукурудзу, що ми встановили у попередніх дослідженнях.
ISSN:0130-8521
2786-5231