Порівняльна оцінка різних способів основного обробітку ґрунту під ярі зернові в умовах Передкарпаття

У зоні Передкарпаття дослідження з впливу мінімалізації обробітку на агрофізичні та біологічні властивості ґрунту і врожайність ярих зернових культур є обмежені, а дані щодо впливу на агроекосистеми нульового обробітку відсутні. Тому вивчення впливу різних способів основного обробітку ґрунту на род...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: С. С. БЕГЕЙ, І. В. ВАСЮРКО, Н. В. КАРАСЕВИЧ
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2020-12-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/335
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:У зоні Передкарпаття дослідження з впливу мінімалізації обробітку на агрофізичні та біологічні властивості ґрунту і врожайність ярих зернових культур є обмежені, а дані щодо впливу на агроекосистеми нульового обробітку відсутні. Тому вивчення впливу різних способів основного обробітку ґрунту на родючість та продуктивність ярих зернових культур є актуальним для вирішення проблеми раціонального використання оглеєних дерново-підзолистих ґрунтів. Метою досліджень було встановити вплив елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур, що включають  полицеву оранку на 20–22 см, мінімальний обробіток на 6–8 см і нульовий обробіток ґрунту, на окремі показники родючості дерново-підзолистого ґрунту та продуктивність ярих зернових культур в умовах Передкарпаття. Встановлено, що оранка на 20–22 см у полях тритикале ярого та вівса забезпечує оптимальну щільність ґрунту (1,25–1,26 г /см3) та повітроємність на рівні 19,7–20,4 %. Дискування на 6–8 см та нульовий обробіток сприяють кращому забезпеченню ґрунту вологою, на що вказують запаси продуктивної вологи під культурами. Вони виявилися вищими на 1,6–6,4 % щодо варіанта оранки на глибину 20–22 см. Підвищення вмісту гумусу та біологічної активності відзначено за внесення N90P90K90 на фоні оранки, меншою мірою це виражено за умов дискування на 6–8 см і не спостерігалося при нульовому обробітку. Вищу забур’яненість відзначено у варіантах прямої сівби. У тритикале ярого вона була вищою на 27,8–36,2 %, а у вівса – на 30,5–36,0 %  порівняно з варіантами оранки на 20–22 см і на 19,8–24,7 % та на 5,7–9,4 % відповідно щодо варіанта із застосуванням дискування на 6–8 см. Обробітки ґрунту та удобрення вплинули на врожайність тритикале ярого та вівса. Вищу врожайність культур відзначено за умов оранки на 20– 22 см на мінеральному фоні N90P90K90: тритикале ярого – 3,61, вівса – 3,22 т/га. За умов дискування на 6–8 см на згаданому вище фоні врожайність вівса виявилася на рівні 2,84 т/га, а тритикале ярого – 1,76 т/га. Пряма сівба ярих культур на мінеральному фоні призвела до різкого зменшення врожаю тритикале ярого (0,61 т/га). За аналогічних умов овес забезпечив урожай зерна 1,96 т/га. Вирощування вівса за умов оранки на 20–22 см, дискування 6–8 см та прямої сівби на фоні відсутності добрив забезпечило рентабельність 93,1–124,5 %.
ISSN:0130-8521
2786-5231