Порівняльна оцінка різних способів основного обробітку ґрунту під ярі зернові в умовах Передкарпаття
У зоні Передкарпаття дослідження з впливу мінімалізації обробітку на агрофізичні та біологічні властивості ґрунту і врожайність ярих зернових культур є обмежені, а дані щодо впливу на агроекосистеми нульового обробітку відсутні. Тому вивчення впливу різних способів основного обробітку ґрунту на род...
Saved in:
Main Authors: | , , |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2020-12-01
|
Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
Subjects: | |
Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/335 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | У зоні Передкарпаття дослідження з впливу мінімалізації обробітку на агрофізичні та біологічні властивості ґрунту і врожайність ярих зернових культур є обмежені, а дані щодо впливу на агроекосистеми нульового обробітку відсутні. Тому вивчення впливу різних способів основного обробітку ґрунту на родючість та продуктивність ярих зернових культур є актуальним для вирішення проблеми раціонального використання оглеєних дерново-підзолистих ґрунтів.
Метою досліджень було встановити вплив елементів технологій вирощування сільськогосподарських культур, що включають полицеву оранку на 20–22 см, мінімальний обробіток на 6–8 см і нульовий обробіток ґрунту, на окремі показники родючості дерново-підзолистого ґрунту та продуктивність ярих зернових культур в умовах Передкарпаття.
Встановлено, що оранка на 20–22 см у полях тритикале ярого та вівса забезпечує оптимальну щільність ґрунту (1,25–1,26 г /см3) та повітроємність на рівні 19,7–20,4 %.
Дискування на 6–8 см та нульовий обробіток сприяють кращому забезпеченню ґрунту вологою, на що вказують запаси продуктивної вологи під культурами. Вони виявилися вищими на 1,6–6,4 % щодо варіанта оранки на глибину 20–22 см.
Підвищення вмісту гумусу та біологічної активності відзначено за внесення N90P90K90 на фоні оранки, меншою мірою це виражено за умов дискування на 6–8 см і не спостерігалося при нульовому обробітку.
Вищу забур’яненість відзначено у варіантах прямої сівби. У тритикале ярого вона була вищою на 27,8–36,2 %, а у вівса – на 30,5–36,0 % порівняно з варіантами оранки на 20–22 см і на 19,8–24,7 % та на 5,7–9,4 % відповідно щодо варіанта із застосуванням дискування на 6–8 см.
Обробітки ґрунту та удобрення вплинули на врожайність тритикале ярого та вівса. Вищу врожайність культур відзначено за умов оранки на 20–
22 см на мінеральному фоні N90P90K90: тритикале ярого – 3,61, вівса – 3,22 т/га. За умов дискування на 6–8 см на згаданому вище фоні врожайність вівса виявилася на рівні 2,84 т/га, а тритикале ярого – 1,76 т/га. Пряма сівба ярих культур на мінеральному фоні призвела до різкого зменшення врожаю тритикале ярого (0,61 т/га). За аналогічних умов овес забезпечив урожай зерна 1,96 т/га.
Вирощування вівса за умов оранки на 20–22 см, дискування 6–8 см та прямої сівби на фоні відсутності добрив забезпечило рентабельність 93,1–124,5 %.
|
---|---|
ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |