Регіональна політика Європейського Союзу в Іспанії
Мета. Основною метою цього дослідження є встановлення результатів проведення регіональної політики або політики згуртування ЄС в Іспанії, визначення її еволюції протягом 1989–2024 рр. Результати. На основі вивчення нормативних актів та аналізу літератури з предмету дослідження простежено динаміку...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Bulgarian |
| Published: |
Innovations and Sustainability Academy
2024-09-01
|
| Series: | Journal of Innovations and Sustainability |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://is-journal.com/is/article/view/303 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Мета. Основною метою цього дослідження є встановлення результатів проведення регіональної політики або політики згуртування ЄС в Іспанії, визначення її еволюції протягом 1989–2024 рр.
Результати. На основі вивчення нормативних актів та аналізу літератури з предмету дослідження простежено динаміку регіональної політики Брюсселя в Іспанії, яка була скерована на подолання відмінностей між різними територіями, вирівнювання соціальних стандартів громадян євроспільноти, реструктуризацію занепалих індустріальних зон, покращення довкілля, розвиток аграрного сектора. Динаміка політики згуртування демонструє зміщення спрямування коштів ЄС з рівня NUTS 1 (класифікація Євростату) до NUTS 2 і NUTS 3. Іспанія, яка протягом 2000–2006 рр. була найбільшим бенефіціаром регіональної політики Брюсселя, надалі поступилася Польщі, а з 2021 р. – ще й Італії. Ця тенденція свідчить про успішність проведення цієї політики, оскільки вона сприяла вирівнюванню ВВП на особу. Ключовими напрямами розвитку політики згуртування в Іспанії стали конвергенція – сприяння подоланню відставання, регіональна конкурентоздатність – подальша допомога регіонам для їх підтягування до середньоєвропейського показника ВВП на особу, територіальна кооперація, яка компенсувала невигідне територіальне розташування певного регіону. Протягом 2014–2020 рр. найбільшими адресатами регіональної політики Брюсселя стали чотири автономних співтовариства Екстремадура, Канари, Андалусія, Мурсія. За рахунок регіональної конкурентоздатності й територіальної конкуренції найбільшими адресатами стали Канари й Мурсія, але програла Кастилія-Ла-Манча та нечисленні за населенням Мелілья й Сеута.
Наукова новизна. Уперше у вітчизняній літературі простежено еволюцію європейської політики згуртування на прикладі Іспанського Королівства. Показано вплив регіональної політики ЄС на подолання економічної відсталості окремих регіонів цієї держави від середньоєвропейських показників. Доведено, що політика згуртування мала позитивні наслідки для розвитку Іспанії та її автономних співтовариств. Разом із цим, саме ця політика створила ілюзію можливості більшої незалежності від Мадрида, аж до зростання тенденцій сепаратизму, зокрема, в Каталонії.
Практична цінність. Результати дослідження мають значення, насамперед, з огляду на українську перспективу. Хоча обʼєктом регіональної політики ЄС Україна може стати, лише набувши членство в цій організації, вже зараз слід проводити оцінку відмінностей регіонального розвитку, встановлювати невигоди територіального положення окремих регіонів і субрегіонів нашої держави, визначати перспективи структурного переформатування старих індустріальних кластерів. Іспанський досвід у цьому контексті для України є надзвичайно важливим, оскільки держави з урахуванням імовірного хронологічного розриву початку проведення політики згуртування є зіставними за територією, населенням, продуктивними силами та випереджувальним розвитком одних і відставанням інших регіонів. |
|---|---|
| ISSN: | 2367-8151 |