Профіль RomUkrSeis: модель глибинної будови літосфери та її геолого-геофізична інтерпретація. Ч. I. Густинна неоднорідність та аномалії електропровідності
Вперше за профілем RomUkrSeis побудовано двовимірну (2D) гравітаційну модель та виконано аналіз густинної неоднорідності літосфери, а також створено синтетичну модель розподілу геоелектричних неоднорідностей, що отримані за 2D -3D моделюванням електромагнітного поля Землі. Представлено стислий огля...
Saved in:
| Main Authors: | , , , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine
2024-12-01
|
| Series: | Геофизический журнал |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.uran.ua/geofizicheskiy/article/view/314130 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Вперше за профілем RomUkrSeis побудовано двовимірну (2D) гравітаційну модель та виконано аналіз густинної неоднорідності літосфери, а також створено синтетичну модель розподілу геоелектричних неоднорідностей, що отримані за 2D -3D моделюванням електромагнітного поля Землі. Представлено стислий огляд про сучасні уявлення щодо геологічної будови літосфери різноманітних тектонічних структур за профілем, які мають різне походження та геодинамічну історію. За даними гравітаційного моделювання з урахуванням особливостей сейсмічної моделі і геолого-геофізичних даних запропоновано гіпотетичне глибинне положення корових та корово-мантійних розломів, що ділять земну кору та верхню мантію на окремі блоки. З’ясовано, що румунська частина профілю характеризується високою подрібненістю на блоки, в той час як українській частині притаманна розшаруватість. Підтверджена наявність в Зовнішніх складчастих Карпатах розущільнення (2,36-2,76 г/см3) частини земної кори до глибини 36 км по відношенню до оточуючих структур. За даними гравітаційного моделювання виявлено зону розущільнення (2,55-2,60 г/см3), яка обмежена розломом Бістріца-Прайд та охоплює північно-східну частину гір Апусені та частково Трансільванську западину. Виділено ущільнення в нижній частині кристалічної кори та в двох блоках верхньої мантії в області вузького кілю поділу Мохо, де найбільші значення густини розділені Передкарпатським розломом – 3,41 г/см3 (на південний захід) та 3,42 г/см3 ( на північний схід). Синтетична модель розподілу питомого опору за профілем RomUkrSeis є узагальненням результатів геоелектричних моделей різного ступеня апроксимації геологічного середовища, які отримано за експериментальними даними магнітотеллуричного зондування і магнітоваріаційного профілювання. Встановлено, що аномалії високої електропровідності в земній корі та у верхній мантії мають складну конфігурацію у просторі, не завжди відповідають поверхневій геології, відрізняються різною інтенсивністю й глибиною залягання. З’ясовано, що електропровідні об'єкти розташовані в земній корі на глибинах від 15 до 25-30 км та характеризуються аномальним питомим опором від перших одиниць Ом·м у Карпатсько-Паннонському регіоні до 10-20 Ом·м під Волино-Подільською монокліналлю та заходом Українського щита. В результаті огляду існуючих геоелектричних даних у Паннонсько-Карпатському регіоні глибина границі літосфера-астеносфера прийнята 70-90 км з сумарною повздовжньою провідністю до 6000 См. Виявлено занурення верхньої кромки астеносфери з 70 до 100 км в зоні переходу між Внутрішніми та Зовнішніми Східними Карпатами та її підйом до 70 км під Передкарпатським прогином. Під Волино-Подільською монокліналлю та західною частиною Українського щита сумарна повздовжня провідність астеносфери не перевищує 1000–2000 См.
|
|---|---|
| ISSN: | 0203-3100 2524-1052 |