Нормативне регулювання штучного інтелекту в Європейському Союзі: етапи, виклики, перспективи
У статті досліджується процес формування правового визначення штучного інтелекту (ШІ) в контексті європейського регуляторного підходу, зокрема через призму нещодавно ухваленого Регламенту (ЄС) 2024/1869 про гармонізовані правила щодо штучного інтелекту (AI Act). Підкреслюється, що стрімкий розвиток...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2025-07-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/335002 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті досліджується процес формування правового визначення штучного інтелекту (ШІ) в контексті європейського регуляторного підходу, зокрема через призму нещодавно ухваленого Регламенту (ЄС) 2024/1869 про гармонізовані правила щодо штучного інтелекту (AI Act). Підкреслюється, що стрімкий розвиток цифрових технологій, багатовекторність застосування ШІ та його міждисциплінарна природа створюють значні виклики для правового унормування. Автор аналізує нормативні, етичні та політичні передумови, які сприяли поступовому формуванню концептуального бачення ШІ в Європейському Союзі, починаючи з політичних ініціатив 2018 року, створення Групи високого рівня з питань штучного інтелекту та оприлюднення «Білої книги з штучного інтелекту. Європейський підхід до досконалості і довіри» 2020 року, в якій було окреслене стратегічне бачення розвитку ШІ в ЄС. Особлива увага приділена правовій дефініції поняття «система штучного інтелекту» у статті 3 AI Act, яка поєднує технологічну нейтральність із ризикоорієнтованим підходом.
Стаття висвітлює, як європейська модель регулювання ШІ ґрунтується на двох основоположних принципах – забезпечення технологічного лідерства у світі (досконалість) та утвердження довіри, такий підхід передбачає стимулювання інновацій і впровадження передових рішень, а з іншого боку дотримання прав людини, етичних стандартів і демократичних цінностей. Розглянуто основні етапи нормотворчого процесу, ключові позиції інституцій Європейського Союзу (Комісії, Ради, Парламенту), а також політичні компроміси, які передували ухваленню остаточного тексту Регламенту у 2024 році. Проаналізовано нові обов’язки держав-членів щодо створення інституційного нагляду на національному рівні, адаптації національного законодавства вимогам Регламенту та запровадження механізмів відповідальності за порушення положень даного акту.
У підсумку зроблено висновок, що Регламент (ЄС) 2024/1869 є першою спробою створення всебічної нормативної основи для регулювання штучного інтелекту на наднаціональному рівні, яка не лише закріплює його правове визначення, а й встановлює принципи безпечного, прозорого та етично відповідального використання ШІ в умовах цифрової трансформації.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |