ОСВІТА ЯК ОБ’ЄКТ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ: ФОРМУВАННЯ «БІЛЬШОВИЦЬКОГО СВІТУ» НА ХЕРСОНЩИНІ
Метою статті є аналіз особливостей формування «більшовицького світу» в освіті та культурі Херсонщини. Сучасна ситуація в Україні певною мірою нагадує початок 1920-х рр., коли формувався «більшовицький світ», а населенню прищеплювали радянське світобачення. Наукова новизна полягає у дослідженні штуч...
Saved in:
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2022-06-01
|
Series: | Культура і мистецтво у сучасному світі |
Subjects: | |
Online Access: | http://culture-art-knukim.pp.ua/article/view/260781 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | Метою статті є аналіз особливостей формування «більшовицького світу» в освіті та культурі Херсонщини. Сучасна ситуація в Україні певною мірою нагадує початок 1920-х рр., коли формувався «більшовицький світ», а населенню прищеплювали радянське світобачення. Наукова новизна полягає у дослідженні штучно створеної більшовиками культурологічно-освітянської парадигми в Україні як феномену гуманістичного геноциду. Методологія дослідження полягає у застосуванні підходів культурології, педагогіки та історії, а також аналітичного, структурного та проблемно-хронологічного методів, що дозволили з’ясувати мету більшовицької освітянської політики у формуванні нового культурологічного простору. Висновки. Доведено, що після захоплення влади в Україні, російська більшовицька верхівка розпочинає нав’язувати «більшовицький світ», поширюючи ідеологічно спрямовану російськомовну літературу як засіб боротьби за маси. Наголошено, що на український навчальний процес автоматично перенесли російський, головним елементом якого була пропаганда комуністичних ідеалів. Основою школи ставала праця та соціальне виховання, розвивався колективізм, комуна та стадне мислення. Найважливіше значення у політпросвіті відводилося закладам вищої освіти, вступ до яких здійснювався за соціальною ознакою. Популяризації та насадженню комуністичної ідеології мала слугувати також культура. Мистецтво визначили формою суспільної марксистсько-ленінської ідеології в інтересах класової боротьби пролетаріату за комунізм. Майже усі представники радянської культури проходили тотальну перевірку. Дозволялися лише художні твори, що відповідали більшовицьким догматам, а їхня художня цінність вимірювалася політико-ідеологічними настановами. Населення повинно було читати лише «ідеологічно вірну» літературу, не мати власної думки та працювати. Отже, був проведений певний «генетичний» відбір, коли для управління країною потрібні були віддані партії люди пролетарського походження, а у масовій свідомості соціалістична культура сприяла абсолютній вірі вождям та комуністичним догматам.
|
---|---|
ISSN: | 2410-1915 2616-423X |