Архітектура сервера автоматизації для оркестрації задач у хмарному середовищі
Сьогодні більшість інструментів автоматизації реалізує виконання процесів автоматизації в хмарі. Однак кожен з них вимагає внесення постійних чи тимчасових змін до хмарної інфраструктури, що полягає у встановленні агентного (agent/runner) ПЗ в її межах. Це ускладнює первинне налаштування і подальши...
Saved in:
Main Authors: | , |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute
2025-02-01
|
Series: | Adaptivni Sistemi Avtomatičnogo Upravlinnâ |
Subjects: | |
Online Access: | https://asac.kpi.ua/article/view/323766 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | Сьогодні більшість інструментів автоматизації реалізує виконання процесів автоматизації в хмарі. Однак кожен з них вимагає внесення постійних чи тимчасових змін до хмарної інфраструктури, що полягає у встановленні агентного (agent/runner) ПЗ в її межах. Це ускладнює первинне налаштування і подальший супровід інструментів. Власне тому актуальною є ідея створення сервера автоматизації, що дозволить виконання процесів автоматизації в межах хмарного середовища без необхідності внесення змін до інфраструктури. У даному науковому дослідженні запропоновано архітектуру сервера автоматизації, що реалізує односторонню взаємодію з хмарою за допомогою нативних засобів оркестраторів контейнерів, не вдаючись до комунікації з окремими вузлами. Таке рішення не вимагає внесення змін до хмарної інфраструктури для її використання сервером автоматизації, тому спрощує налаштування сервера і зменшує кількість використовуваного обчислювального ресурсу. Сервер використовує програмні задачі для опису процесів автоматизації. Кожна задача включає три основних елементи: тригер, середовище виконання, кроки процесу автоматизації. Архітектура сервера автоматизації базується на шаблоні
“Плагін”, в межах якого виділяються два основних елементи – ядро та плагіни. Кожен з плагінів вирішує одну з функціональних задач сервера автоматизації. До таких задач належать інтеграція з середовищем виконання, контроль ходу і розкладу виконання задач, обробка логів і метрик, управління конфігурацією. Розроблена архітектура
може бути використаною для більшості оркестраторів контейнерів, зокрема, у дослідженні розглядається Kubernetes. Сервер використовує Kubernertes API для створення й моніторингу програмних задач у вигляді Kubernetes Pod. Реалізує інтеграцію з Kubernetes Metrics Server та Prometheus для отримання метрик. Налаштування сервера автоматизації полягає у вказанні параметрів підключення до кластера – адреси кластера й токена відповідного Service Account.
Бібл. 16, іл. 3, табл. 2
|
---|---|
ISSN: | 1560-8956 2522-9575 |