Емісія шкідливих газів із курячого посліду за використання різних доз біопрепарату Cкарабей
Птахівництво є однією із найбільш конкурентоспроможних галузей сільського господарства з коротким терміном виробництва кінцевої продукції і має значний експортний потенціал. Збільшення обсягів продукції цієї галузі передбачає і зростання кількості відходів утримання птиці, зокрема – посліду, що слу...
Saved in:
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2023-03-01
|
Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
Subjects: | |
Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/225 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | Птахівництво є однією із найбільш конкурентоспроможних галузей сільського господарства з коротким терміном виробництва кінцевої продукції і має значний експортний потенціал. Збільшення обсягів продукції цієї галузі передбачає і зростання кількості відходів утримання птиці, зокрема – посліду, що слугує джерелом надходження в атмосферу парникових газів, які негативно впливають на екологічний стан довкілля, обумовлюючи зміни клімату. Тому основою запланованих досліджень було з’ясування рівня емісії з курячого посліду (in vitro) шкідливих газів – метану (СН4), вуглекислого газу (СО2), оксиду азоту (NO), аміаку (NH3) і сірководню (H2S) ‒ за впливу різних доз (20 г/м3; 40 і 60 г/м3) біопрепарату скарабей.
У результаті експериментальних досліджень встановлено ефективність дії досліджуваного біопрепарату на зменшення ферментативних процесів у курячому посліді (in vitro), підтвердженням цьому є нижчий рівень кислотності. Аналіз одержаних даних свідчить, що водночас із зміною показника рН у кислу сторону в усіх дослідних варіантах із додаванням різних доз біопрепарату скарабей з курячого посліду виділяються в меншій кількості досліджувані гази. Зокрема, внесення у досліджуваний субстрат біопрепарату скарабей у дозі 20 г/м3 обумовлює нижчий рівень виділення метану та вуглекислого газу, залежно від доби експериментальних досліджень
(20–26 доби), на 10,0–12,9 %; у кількості 40 г/м3 – 12,1–15,8 %; а за рівня 60 г/м3 – 12,9–16,5 %. Емісія з курячого посліду такого парникового газу, як оксид азоту при застосуванні різних доз біопрепарату зменшується впродовж проведення досліджень на 9,5–14,7 % щодо контрольного аналога. Аналізуючи експериментальні дані, встановлено, що в усіх варіантах із біопрепаратом скарабей спостерігається зниження рівня виділення з досліджуваного субстрату аміаку і сірководню у динаміці відповідно на 10,5–18,8 та
12,3–20,1 %.
Отже, експериментально доведено та обґрунтовано ефективний вплив різних доз (20 г/м3; 40 і 60 г/м3) біопрепарату скарабей на зменшення емісії шкідливих газів – СН4, СО2, NH3, H2S та NO – з курячого посліду за анаеробного бродіння (in vitro). Враховуючи наведене, біопрепарат скарабей доцільно використовувати для зниження рівня виділення шкідливих газів з відходів та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища при зберіганні посліду у сховищах (лагунах) і безпосередньо у приміщеннях на птахофабриках.
|
---|---|
ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |