Водоспоживання соняшнику в ланках різноротаційних сівозмін Правобережного Лісостепу

Представлено результати дослідження впливу сівозмінного фактора та біодеструктора рослинних решток на зміну запасів продуктивної вологи ґрунту впродовж вегетаційного періоду та водоспоживання посівів соняшнику в умовах достатнього зволоження Правобережного Лісостепу. Встановлено, що на чорноземах...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Лариса КВАСНІЦЬКА, Галина ВОЙТОВА
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS 2023-09-01
Series:Передгірне та гірське землеробство і тваринництво
Subjects:
Online Access:https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/188
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Представлено результати дослідження впливу сівозмінного фактора та біодеструктора рослинних решток на зміну запасів продуктивної вологи ґрунту впродовж вегетаційного періоду та водоспоживання посівів соняшнику в умовах достатнього зволоження Правобережного Лісостепу. Встановлено, що на чорноземах опідзолених у формуванні водного режиму ґрунту в посівах соняшнику значну роль відіграє набір культур та порядок їх чергування в ланках сівозміни. За вирощування у ланці «пшениця озима – овес – соняшник» відзначено найбільший запас продуктивної вологи в 0–10 см (20,4 мм), 0–30 см (61,4 мм) та у метровому (213,2 мм) шарах ґрунту. Найнижчим показник вологозабезпеченості шару ґрунту 0–100 см був у ланці «соняшник – пшениця озима – соняшник», який становив 195,2 мм. За вирощування соняшнику в цій ланці відзначено найменші запаси продуктивної вологи в ґрунті впродовж усього вегетаційного періоду. Внесення біодеструктора рослинних решток сприяло більшому накопиченню органічної речовини та підвищило водоутримувальну здатність ґрунту, що забезпечило збільшення акумуляції запасів продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту: на час сівби на 3–8 %, у фазі цвітіння ‒ на 5–10 % та на час збирання культури ‒ на 11–15 %. За вегетаційний період рослини соняшнику згідно з усередненими дворічними даними використовували з ґрунту 525–617 м3/га продуктивної вологи, що разом з опадами визначало розмір загального водоспоживання, яке становило 7349–7436 м3/га. Коефіцієнт водоспоживання на 1 т біомаси становив 1182–1293 м3, на 1 т насіння – 2361–2580 м3. Найменші витрати вологи на формування 1 т біомаси (1182 м3) та 1 насіння (2361 м3) одержали за розміщення соняшнику в ланці «соя – пшениця озима – соняшник». Збільшення витрати вологи рослинами на формування одиниці врожаю на 9 % відзначено в ланці «соняшник – пшениця озима – соняшник». Застосування біодеструктора рослинних решток органік баланс у технології вирощування соняшнику зменшило коефіцієнт водоспоживання на 1 т біомаси на 5–7 %, на 1 т насіння – 6–7 % за вирощування в усіх ланках сівозміни, що свідчить про суттєву економію вологи на утворення одиниці продукції.
ISSN:0130-8521
2786-5231