Вплив зниження маси тіла на результативність у пауерліфтингу: диференційований аналіз базових вправ
Актуальність теми дослідження полягає в недостатній вивченості впливу зниження маси тіла на результативність жінок-пауерліфтерів, особливо щодо диференційованого впливу на різні змагальні вправи, що ускладнює розробку оптимальних методів підготовки до змагань. Мета й методи дослідження – визначити...
Saved in:
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Lesya Ukrainka Volyn National University
2025-07-01
|
| Series: | Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://sport.vnu.edu.ua/index.php/sport/article/view/2644 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Актуальність теми дослідження полягає в недостатній вивченості впливу зниження маси тіла на результативність жінок-пауерліфтерів, особливо щодо диференційованого впливу на різні змагальні вправи, що ускладнює розробку оптимальних методів підготовки до змагань. Мета й методи дослідження – визначити ступінь впливу зниження маси тіла (3–5 %) на результативність 31 кваліфікованої пауерліфтерки (вік 22,4±3,1 роки, кваліфікація КМС та вище) за допомогою комплексного підходу, що включав антропометрію, педагогічне тестування максимальних показників у присіданні, жимі лежачи й тязі, а також статистичний аналіз із використанням кореляційного аналізу Пірсона в програмі Statistica 13,0 (рівень значущості p<0,05). Результати роботи показали статистично значимий сильний зв’язок між зниженням маси тіла та результатами в присіданні (r=0,69, p<0,01), де кожен утрачений кілограм маси тіла відповідав зниженню результату в середньому на 1,2±0,3 кг; помірний зв’язок у жимі лежачи (r=0,61, p<0,05) зі зниженням на 0,64±0,2 кг; відсутність статистично значущого зв’язку у тязі (r=0,30, p>0,05). Висновки. Найбільш чутливими до зниження маси тіла виявилися вправи з високим навантаженням на стабілізувальні м’язи (присідання, жим вузьким хватом r=0,69), що потребують збереження оптимальної м’язової маси, тоді як технічно складні вправи (тяга, жим із бруска) демонстрували меншу залежність від маси тіла (r=0,29–0,34) через компенсаційні механізми нейром’язової координації. Отримані дані обґрунтовують необхідність індивідуалізованого підходу до підготовки пауерліфтерок з урахуванням специфіки впливу змін маси тіла на різні типи вправ.
|
|---|---|
| ISSN: | 2220-7481 2410-2156 |