Ранні експериментальні результати лікування тяжких пошкоджень периферійних нервів із використанням ниткоподібних кристалів кремнію
Проблематика. Частота тяжких пошкоджень периферійних нервів і нервових сплетень має тенденцію до зростання. Аутонейропластика продовжує вважатися методом золотого стандарту в лікуванні таких травм, але недоліки цієї методики, такі як додаткове оперативне втручання для отримання фрагментів нерва-дон...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute
2019-09-01
|
| Series: | Innovative Biosystems and Bioengineering |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://ibb.kpi.ua/article/view/176925 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Проблематика. Частота тяжких пошкоджень периферійних нервів і нервових сплетень має тенденцію до зростання. Аутонейропластика продовжує вважатися методом золотого стандарту в лікуванні таких травм, але недоліки цієї методики, такі як додаткове оперативне втручання для отримання фрагментів нерва-донора, денервація інших сегментів тіла, незбіг пучкової структури ушкодженого нерва й аутографту, формують потребу в розробці нових матеріалів і методів лікування.
Мета. Визначення впливу ниткоподібних кристалів кремнію (НКК) на ранні морфологічні зміни травмованого периферійного нерва після тяжкої травми нерва та хірургічного лікування із застосуванням НКК.
Методика реалізації. Дослідження проводилося на статевозрілих щурах-самцях лінії Wistar, що були розділені на такі групи: І (n = 10) – псевдооперовані, ІІ (n = 10) – із моделюванням 10 мм дефекту сідничого нерва і виконанням аутонейропластики, ІІІ (n = 10) – із моделюванням дефекту нерва, із пластикою алогенною децелюляризованою аортою та 4 %-ним карбоксиметилцелюлозним гелем, IV (n = 10) – із моделюванням 10 мм дефекту сідничого нерва та пластикою алогенною децелюляризованою аортою, 4 %-ним карбоксиметилцелюлозним гелем і поздовжньо орієнтованими НКК (p-тип, леговані бором). Через 1 та 3 тижні виконували забір матеріалу для гістологічного дослідження: на 1-му тижні аналізували поздовжні зрізи проксимальних відрізків нервів, проксимальних регенераційних невром і ділянку графтів, на 3-му тижні – ділянки проксимальних регенераційних невром і графтів. Оцінювали та порівнювали статистично питому кількість нервових волокон.
Результати. Встановлено, що на 1-му тижні після операції у щурів ІІ, ІІІ та IV груп нервові волокна в ділянці проксимального відрізка нерва демонстрували ознаки подразнення. Ділянка проксимальної регенераційної невроми у щурів ІІ групи містила тонкі нервові волокна і середню кількість клітин; у щурів ІІІ та IV груп аналогічна ділянка містила велику кількість клітин, кровоносних судин і тонкі нервові волокна. Ділянка графту містила дегенеруючі нервові волокна у щурів ІІ групи, однорідні напівпрозорі маси у щурів ІІІ групи й аналогічні маси із розміщеними в них кристалами кремнію в IV групі. 3 тижні після операції в ділянці регенераційної невроми у щурів ІІ групи були наявні хаотично розміщені та нерівномірно розподілені нервові волокна. На цьому терміні дослідження в аналогічній ділянці нерва у щурів ІІІ групи були наявні хаотично орієнтовані нервові волокна, що вростали в просвіт графту, розміщуючись там нерівномірно, переважно вздовж стінки або кровоносних судин. У щурів IV групи на цьому терміні дослідження проксимальна неврома містила впорядковані нервові волокна, що розміщувалися серед великої кількості клітин і кровоносних судин. Ділянка кондуїту містила тонкі новоутворені нервові волокна, що перемежовані клітинами та численними кровоносними судинами і відхиляються в бік НКК.
Висновки. Можна говорити про ймовірну тенденцію до покращення результатів регенерації травмованого периферійного нерва внаслідок впливу НКК, які використовувалися як компонент імплантата, що підтверджується більш рівномірною та повною невротизацією ділянки графту одночасно із вірогідним формуванням інтерфейсу “нервове волокно–ниткоподібний кристал”.
|
|---|---|
| ISSN: | 2616-177X |