Способи підвищення продуктивності старосіяних сінокосів
Метою наших досліджень є вивчення впливу способів поверхневого поліпшення на продуктивність та ботаніко-господарський склад старосіяного лучного травостою. Експериментальну роботу виконували в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН в умовах багаторічного стаціонарного досліду (...
Saved in:
| Main Authors: | , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2020-09-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/359 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Метою наших досліджень є вивчення впливу способів поверхневого поліпшення на продуктивність та ботаніко-господарський склад старосіяного лучного травостою. Експериментальну роботу виконували в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН в умовах багаторічного стаціонарного досліду (атестат № 30). У 2001 р. проведено залуження фітоценозу з таких видів лучних трав: пажитниця багаторічна, костриця лучна, тимофіївка лучна та конюшина повзуча. Протягом багатьох років на цьому досліді вивчали вплив розподілу азотних добрив та способи використання різновікових травостоїв. У 2016 р. проведено смуговий посів бобовими травами, що значно вплинуло на продуктивність цих фітоценозів.
Наведено результати досліджень щодо способів підвищення врожайності старосіяного сінокосу залежно від поверхневого поліпшення. В середньому за 2016–2019 рр. найнижча продуктивність була на абсолютному контролі без добрив і становила 3,77 т/га сіна, 2,65 т/га кормових одиниць. Встановлено, що внесення фосфорно-калійних добрив (Р60К90) та підсів бобових компонентів сприяли підвищенню продуктивності на 1,41 т/га, або 37%, порівняно з неудобреним варіантом. Основний врожай старосіяного лучного фітоценозу сформувався під впливом азотного живлення, застосування якого забезпечило від 127 до 138% приросту. Найвищу продуктивність одержано при рівномірному розподілі азотного добрива в дозі N60(20+20+20) на фоні Р60К90, яка становила 8,97 т/га сухої речовини з виходом 6,85 т/га кормових одиниць. Із виключенням ранньовесняного підживлення N60(0+20+40) урожайність знизилась до 8,80 т/га сіна, вихід кормових одиниць становив 6,76 т/га та 0,85 т/га перетравного протеїну. Поверхневе покращення старосіяного фітоценозу шляхом застосування Р60К90 добрив та підсіву конюшини лучної c. Прикарпатська 6, лядвенцю рогатого с. Аякс у 2016 р. підвищило частку бобових трав у рослинних угрупованнях, яка становила від 19 до 25%. За внесення повних мінеральних добрив (Р60К90N60) злакові компоненти на цьому травостої займали від 74 до 86% з переважанням грястиці збірної, костриці червоної та медової трави шерстистої.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |